Pektorał z Towstej Mohyły lub Złoty Pektorał () – pektorał władcy scytyjskiego z IV wieku p.n.e. odnaleziony w kurhanie Towsta Mohyła.

Zdaniem naukowców pektorał został wykonany przez greckich rzemieślników- toreutów na zamówienie scytyjskich możnych w drugiej ćwierci IV wieku p.n.e. w pracowniach jubilerskich w Atenach lub Pantikapajon. Wykonany za pomocą takich technik jak odlewanie metodą wosku traconego, wytłaczanie, grawerowanie, filigran, lutowanie, inkrustowanie kolorowymi emaliami.

Pektorał odkryto 21 czerwca 1971 podczas badań archeologicznych centralnego grobu w kurhanie Towsta Mohyła w pobliżu miasta Pokrow w obwodzie dniepropietrowskim. Szefem wyprawy był Borys Mozolewski, a zastępcą – Jewhen Czernienko, którzy odkryli liczne złote ozdoby w dwóch grobowcach, w tym pektorał. Znaleziono go wraz z żelaznym mieczem w pochwie zdobionej złotą płytką, resztkami bicza i gorytaЧерненко Е. В. Оружие из Толстой Могилы // Скифский мир. – К.: Наукова думка, 1975.  С. 152–173. w krótkim korytarzu łączącym komorę grobową z jamą wejściową.

Narodowe Muzeum Historii Ukrainy ustanowiło dzień 21 czerwca Dniem PektorałuНаціональний музей історії України оголосив 21 червня Днем пекторалі pravda.com.ua 21.06.2022..

Obrazy na pektorale mały|300x300px|Fragment pektorału Złoty pektorał z kurhanu Towsta Mohyła jest dziełem kultury helleńsko-scytyjskiej. Pektorał w kształcie księżyca składa się z trzech części, oddzielonych od siebie czterema grubymi, pustymi linami w kształcie skręconej wiązki, ozdobionymi ziarnami. Górny poziom prezentuje kilka oddzielnych scen. Główną fabułę ceremonialnego napierśnika stanowi centralna scena górnego rzędu, gdzie dwóch półnagich mężczyzn, z futrem rozpostartym na ramionach, przygotowuje się do ceremoniału. Po lewej i prawej stronie głównej sceny stoją krowy i konie z cielętami, a za nimi znajdują się figury scytyjskich sług, z których jeden doi owcę, a drugi – krowę trzymając w rękach odpowiednio uformowany garnek i małą amforę. Niższa kondygnacja przedstawia sceny walki i polowań na dzikie i fantastyczne zwierzęta. Fryz środkowy – figury ptaków wśród pędów akantu i kwiatów.

Górne i dolne fryzy pektorału są siatkowane. Znajdujące się na nich figury ludzi i zwierząt wykonane są metodą odlewu wosku traconego. Są to rzeźby płaskorzeźbione (płaskie tylko wewnątrz). Środkowy fryz umieszczony jest na tle cienkiej, złotej płytki w kształcie księżyca, przylutowanej do dwóch środkowych, pustych rurek. Trójwymiarowe figurki ptaków przymocowano szpilkami pomiędzy pędami. Płatki niektórych kwiatów pokryte są kolorową emalią.

Końce rurek w górnej części pektorału połączone są płaskimi trapezowymi klipsami z trzema ozdobnymi pasami (kwiaty lotosu i wielopromienne palmety, zalążki i wąski, przeplatany warkocz). Do nich przy pomocy szpilek przymocowane są zapięcia w kształcie głów lwów oraz krótkie wstążki misternego warkocza. Te ostatnie umieszcza się w dwóch prostokątnych uchwytach po obu stronach. Górna część ozdobiona jest kwiatami lotosu z wieloramiennymi palmetami, dolna – wstążka kwiatów. Do paszczy każdego lwa przylutowano jedno kółkoРусяєва М. В. Елліно-скіфське мистецтво IV ст до н. е. (Археологічні пам'ятки торевтики з зображення скіфів) / Автореф. дис. … Канд. мистецтвознавства. – К., 1998. – 18 с.Русяєва М. В. Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжиткове мистецтво / / Історія українського мистецтва: У 5 т. / Гол. ред. видання Г.Скріпнік. – К.: АДЕФ-Україна, 2008. – Т. 1: Мистецтво первісної доби та стародавнього світу.  С. 520–524 ISBN 978-966-02-4914-1..

Na podstawie interpretacji historii przedstawionej na pektorale z kurhanu Towsta Mohyła, jego stylistyce, obrazach i motywach sformułowano wiele koncepcji i hipotezМачинский Д. А. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии //Культура Востока. Древность и раннее средневековье. – Ленинград: Аврора, 1978.  С. 131–150.Раевский Д. С. Из области скифской космологии (опыт семантической интерпретации пекторали из Толстой Могилы) // ВДИ. – 1978. – № 3.  С. 115–134.Мозолевський Б. М. Товста Могила. – К.: Наукова думка, 1979. – 251 с.Русяєва М. В. Основний сюжет на пекторалі з Товстої Могили / / Археологія. – 1992. – № 3.  С.34-46.Рудольф В. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы // Археологические вести.  СПб., 1993. – Вып. 2.  С. 85–90.Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии.  СПб.: 1994.  С.17–23..

Znajduje się w skarbcu Muzeum Narodowego Historii Ukrainy w Kijowie i należy do Funduszu Historycznego Metali Szlachetnych i Kamieni Jubilerskich Ukrainy.

W kulturze mały|200x200px|Moneta NBU poświęcona pektorałowi W 2003 roku Narodowy Bank Ukrainy wybił złotą monetę „Pektorał” z serii „Skarby duchowe Ukrainy”.

Zobacz też Towsta Mohyła Sołocha (grób)

Przypisy

Bibliografia Бабенко Л. И. О содержимом амфоры на пекторали из Толстой Могилы // Проблемы истории и археологии Украины. Харьков: ООО «НТМТ», 2012. С. 24. Бабенко Л. И. О семантике композиции пекторали из Толстой Могилы // Боспорский феномен. Греки и варвары на Евразийском перекрёстке.  Санкт-Петербург: Нестор-История, 2013.  С. 449–454. Бабенко Л. І. До семантики центральної сцени пекторалі з Товстої Могили // Древности 2013: Харьковский историко-археологический ежегодник. – Харьков, 2013. – Вып. 12.  С. 111–22. Бабенко Л. И. Периферийные персонажи пекторали из Толстой Могилы // Древности 2016: Харьковский историко-археологический ежегодник. – Харьков, 2016. – Вып. 14.  С. 90–104. Бабенко Л. И. Шарнирные петли пекторали из Толстой Могилы // Музейні читання. Матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки». Київ, Музей історичних коштовностей України, 21-22 листопада 2016 р. – Київ: Фенікс, 2017.  С. 37–47. Бабенко Л. И. Военная тематика пекторали из Толстой Могилы // Stratum plus. – 2019. – № 3: Война и пир в кочевой степи.  С. 261–284. Бабенко Л. І. Про техніку виготовлення псевдокручених джгутів пекторалі з Товстої Могили // Археологія і давня історія України. – 2022. – Вип. 1(42).  С. 19–32. Бабенко Л.І., Білан Ю.О., Полідович Ю.Б. Пектораль з кургану Товста Могила: 50 років досліджень. Бібліографічний огляд. – Київ: Фенікс, 2021. – 146 с. Балонов Ф. Р. Пектораль из Толстой Могилы как модель мифопоэтического пространства-времени // Элитные курганы степей Евразии.  Санкт-Петербург: 1994.  С. 17–23. Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. – Киев: Наукова думка, 1983. – 138 с. Клочко Л. Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила) // Народна творчість та етнологія. – 2012. – № 1.  С. 51–60. Манцевич А.П. Чертомлыцкая ваза и пектораль из Толстой Могилы // Pulpudeva. – Sofia: Editions del’ Academia Bulgare des Sciences. – 1976. – Т. 1.  С. 83–98. Манцевич А. П. Золотой нагрудник из Толстой Могилы // Thracia Serdicae. – 1980. – Vol. V. – Р. 97–126. Мачинский Д. А. Пектораль из Толстой Могилы и великие женские божества Скифии // Культура Востока. Древность и раннее средневековье. – Ленинград: Аврора, 1978.  С. 131–150. Мозолевський Б. М. Синтез скіфо-античної думки. До інтерпретації пекторалі з Товстої Могили // Всесвіт. – 1978. – № 2. – С. 191–204. Мозолевський Б. М. Товста Могила. – К.: Наукова думка, 1979. – 251 с. Мозолевський Б. М. Товста Могила // Мозолевський Б. М. Скіфський степ. – К.: Наукова думка, 1983.  С. 145–184. Підвисоцька О. П., Черняков І. Т. Технологічні спостереження над середнім ярусом пекторалі із Товстої Могили // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. – Київ, 2002.  С. 17–26. Полидович Ю. Б. Пектораль – символ жизни и смерти // Журнал о металле. – 2006. – № 3-4.  С. 82–85. Полидович Ю. Б. Иранская мифологема царской власти и пектораль из Толстой Могилы // Археологія та давня історія України. – 2020. – Вип. 3 (36).  С. 135-149. Раевский Д. С. Из области скифской космологии (опыт семантической интерпретации пекторали из Толстой Могилы) // Вестник древней истории. – 1978. – № 3.  С. 115–134. Раевский Д. С. Модель мира скифской культуры. Проблемы мировоззрения ираноязычных народов евразийских степей I тысячелетия до н.э. – Москва: Наука, 1985. – 256 с. Рудольф В. Большая пектораль из Толстой Могилы: работа «чертомлыцкого мастера» и его школы // Археологические вести.  СПб., 1993. – Вып. 2.  С. 85–90. Русяєва М. В. Основний сюжет на пекторалі з Товстої Могили // Археологія. – 1992. – № 3.  С.34–46 Русяєва М. В. Античний світ Північного Причорномор'я. Образотворче та вжиткове мистецтво // Історія українського мистецтва: У 5 т. / Гол. ред. видання Г.Скрипник. – К.: АДЕФ-Україна, 2008. – Т. 1: Мистецтво первісної доби та Стародавнього світу. – С. 520–524 ISBN 978-966-02-4914-1. Симфонія пекторалі / Білан Ю. О., Величко Є. О., Вітрик І. С., Клочко Л. С., Ліфантій О. В., Підвисоцька О. П., Полідович Ю. Б. (автори статей) / Відп. ред. Полідович Ю. Б. – К.: Мистецтво, 2021. – 183 с., іл. – ISBN 978-966-577-313-9. Таємничий світ пекторалі = The mysterious world of the pectoral / Білан Ю. О., Величко Є. О., Вітрик І. С., Клочко Л. С., Ліфантій О. В., Підвисоцька О. П., Полідович Ю. Б. (автори статей) / Відп. ред. Ю. Полідович ; пер. англ. О. Ліфантій. – Київ: Максимовська Юлія [вид.], 2023. – 176 с., іл. – ISBN 978-617-95256-2-9. Черняков І., Підвисоцька О. Технологія виробництва джгутів каркасу пекторалі з Товстої Могили // Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. – Київ, 1998. – C. 112–121. Черняков І., Підвисоцька О. Технологічні та художні особливості пекторалі з Товстої Могили // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції. – Київ, 1999.  С. 77–78. Черняков І. Т., Підвисоцька О. П. Уточнення технології джгутів пекторалі з Товстої Могили (за даними рентгенограми). В: Музейні читання. Матеріали наукової конференції “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”. – Київ, 2000.  С. 14–16. Шрамко Б.А. К вопросу о некоторых источниках изучения скифского ремесла // Вестник Харьковского университета. – 1983. – № 238.  С. 119–125. Brentjes B. Das Pektorale aus der Tolstaja Mogila und altkleinasiatische Beziehungen // Altorientalische Forschungen. – Berlin, 1994. – Bd. 21. H. 1. – S. 176–180. Farkas A. Interpreting Scythian Art: East vs. West // Artibus Asiae. – Kansas, 1977. – Vol. 39. No. 2. – Р. 124–138. Fornasier J. Das Pektorale aus der Tolstaja Mogila – Vergleichende Untersuchungen zur Form und Funktion // Zur graeco-skythischen Kunst. Archaologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. – Münster: Ugarit-Verlag, 1997. – S. 119–146 ISBN 3-927120-57-X. Gebauer J. Rankengedanken – zum Pektorale aus der Tolstaja Mogila // Zur graeco-skythischen Kunst. Archäologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. – Münster: Ugarit-Verlag, 1997. – S. 147–160 ISBN 3-927120-57-X. Künzl E. Life on Earth and Death from Heaven: The Golden Pectoral of the Scythian King from the Tolstaya Mogila (Ukraine) // The Archaeology of Greece and Rome. Studies in Honour of Anthony Snodgrass. – Edinburgh: Edinburgh University Press, 2016. – P. 317–336. Metzler D. Die politische-religiose Bedeutung des Vlieses auf dem skythischen Pektorale aus der Tolstaja Mogila // Zur graeco-skythischen Kunst. Archaologisches Kolloquium Münster. 24.-26. November 1995. – Münster: Ugarit-Verlag, 1997. – S. 177–195. – ISBN 3-927120-57-X. Meyer C. Greco-Scythian Art and the Birth of Eurasia. – Oxford: Oxford University Press, 2013. – 431 р. – ISBN 978-0199682331. Rudolph W.W. The Great Pectoral from the Tolstaya Mogila. A Work of the Certomlyk Master and his Studio // Metalsmith. – 1991. – Vol. 11, No. 4. – P. 30–36. Schiltz V. Les Scythes et les nomades des steppes 8-e siecle avant J.-C. 1-er siecle apres J.-C. – Paris: Gallimard, 1994. – 470 p.

Linki zewnętrzne