Ви́ктор Васи́льевич Чепе́лик () — советский и украинский архитектор, историк архитектуры, писатель, академик. Лауреат Государственной премии Украины в области архитектурыДокумент 556/2002.
Значительная часть исследовательской деятельности посвящена изучению Украинского архитектурного модерна. Автор 185 научных работ по истории мировой и украинской архитектуры.
Биография Родился в Киеве 14 марта 1927 года, учился в киевской средней школе № 95 до 7-го класса. С 1944 по 1948 г. учился в Киевском техникуме гражданского строительства на архитектурном отделении. С 1948 до 1954 г. учился на архитектурном факультете Киевского инженерно-строительного института у доцентов архитектуры И. Каракиса, А. Сидоренко, профессоров М. Северова, В. Леонтовича, И. Кириенко, историков архитектуры Ю. Асеева и В. Съедина.
В 1964 году защитил кандидатскую диссертацию на тему «Архитектурно-планировочные решения жилых домов для одиноких и малосемейных». В 1971 году получил аттестат доцента. В 1992 году получил аттестат профессора по кафедре основ архитектуры и архитектурного проектирования.
В 1993 году избран действительным членом (академиком) Украинской Академии архитектуры. В 1996 году присвоено почетное звание «Почётный доктор НИИТИАГ».
Преподавал и занимался научной деятельностью на протяжении сорока лет на архитектурном факультете в Киевском национальном университете строительства и архитектуры, кафедра основ архитектуры и архитектурного проектированияКиївський національний університет будівництва і архітектури .
Скончался 14 мая 1999 года в Киеве (похоронен на Байковом кладбище). Некролог вышел 24 июня 1999 года в газете «Литературная Украина» под № 25 (4841) на стр. 8Статті в газетах . Последняя статья, которую написал Виктор Васильевич перед смертью, была о своем учителе И. Каракисе: «Йосип Каракіс: Творчість в лещатах тоталітарної доби».
Дочь Оксана — советский и украинский архитектор.
Избранные публикации Публикации Чепелик В. В. Зодчие средневековья и Нового времени (VI—XIX вв.). — Киев, 1990. Чепелик В. В. О рационалистических тенденциях в архитектуре начала XX века//Строительство и архитектура. — 1976. — № 7. — С. 27-31. Чепелик В. В. «Українській архітектурний модерн» (Київ, КНУБА, 2000)Модерн и Киев. Стиль экономического подъёма. Анализ практики строительства общежитий на территории Украинской ССР // Научно-техническая конференция молодых учёных: Сб. тезисов. — К.: Госстройиздат, 1957. — С. 32-33. Некоторые вопросы пропорциональности в украинской архитектуре // Тезисы докладов на XXI научно-технической конференции Киевского инженерно-строительного института. — К.: КИСИ, 1960. — С. 119—121. Архитектурно-планировочные решения зданий гостиничного типа // Тезисы докладов на XXI научно-технической конференции КИСИ. — К.: КИСИ, 1960. — С. 121—123. Выбор планировочного приема при проектировании зданий гостиничного типа // Строительство и архитектура. — 1960. — № 8. — С. 6-7. Что показывает практика эксплуатации зданий общежитий // Жилищно-коммунальное хозяйство. — 1960. — № 10. — С. 6-7. Архитектурно-планировочное решение жилых домов для одиноких и малосемейных // Сборник научных трудов КИСИ. — К.: КИСИ, 1961. — Вып. 17. — С. 57-58. Жилые дома гостиничного типа для одиноких и малосемейных // Вопросы массового жилищного строительства / Академия строительства и архитектуры УССР. — К.: Госстройиздат УССР, 1962. — Вып. 5. — С. 114—139. Блоки обслуживания в домах гостиничного типа // Сборник научных трудов КИСИ. — К.: КИСИ, 1962. — Вып. 21. — С. 189—200. Деякі особливості архітектури жител для одинаків і малосімейних // Збірник наукових праць аспірантів КІБІ. — К., КІБІ, 1963. — Вип. 29. — С 3-11. Пропорційність в народному зодчестві // Збірник наукових праць аспірантів КІБІ. — К: КІБІ, 1963. — Вип. 29. — С 75-85. Архитектурно-планировочные решения жилых домов для одиноких: Автореф. дис. … канд. архитектуры. — К.: КИСИ, 1964. −20 с. Шевченко і архітектура // За будівельні кадри: Газета КІБІ. — 1964. — 9 березня. — № 9. — С. 2. Величний монумент // За будівельні кадри. −1964. — 22 квітня. — № 18 (73). — С. 2. Архітектура музею В. І. Леніна [Про будинок Педагогічного музею в Києві] // За будівельні кадри. — 1965. — 21 квітня. — № 16(113). — С. 2. Нові дослідження старої фортеці [у Кам’янці-Подільському] // За будівельні кадри. — 1965. — 16 червня. — № 25 (122). — С. 2. Профессор архітектури О. М. Вербицький // За будівельні кадри. — 1965. — 6 жовтня. — № 20 (127). — С. 2. Новатор і гуманіст [Про Ле Корбюзье] // За будівельні кадри. — 1965. — 17 листопада. — № 36 (133). — С. 2. Киевская архитектурная школа 50-х годов // Тезисы докладов на XXVII научно-технической конференции профессорско-преподавательского состава КИСИ. — К.: КИСИ, 1966. — С. 21-24. Пропорциональное построение архитектурной формы в украинском деревянном зодчестве // Тезисы докладов на XXVII научно-технической конференции профессорско-преподавательского состава КИСИ. — К.: КИСИ, 1966. — С. 30-32. Перший архітектор республіки [Про Я. А. Штейнберга] // За будівельні кадри. — 1966. — 13 квітня. — № 14 (151). — С. 2. Творчість архітекторів Весіїініїх // За будівельні кадри. — 1966. — 7 грудня. — № 35 (171). — С.2; 14 грудня. — № 36 (172). — С. 2. Будинок для малих сімей // Молода гвардія. — 1967. — 21 січня. — № 15. — С 3. Архітектор-художник [Про О. О. Сидоренка] // За будівельні кадри. — 1967. — 14 червня. — № 23 (198). — С. 1-2. Украинская архитектура послереволюционного периода // Строительство и архитектура. — 1968. — № 7. — С. 40. Молодёжные общежития секционного типа // Строительство и архитектура. — 1968. — № 10. — С. 6-13. Молода архітектура революції // За будівельні кадри. — 1968. — 24 січня. — № 4 (219). — С. 1-2; 31 січня. — № 5 (220). — С. 2. Архітектура його життя [Про К. С. Мельникова] // За будівельні кадри. — 1968. — 11 грудня. — № 42 (257). — С. 1-2. Вступающие в творческую жизнь // Строительство и архитектура. — 1969. -№ 2. — С. 13-19 (співавтор М. О. Гусев). На пути к социалистическому переустройству села // Строительство и архитектура: Сб. науч. тр. — К.: Будівельник, 1970. — Вып. 8. — С. 36-46. Desarrollo de la arquitectura conteinporanea de Ucraina // Literatura Sovietica. — 1970. — # 12. — P. 168—174 (іспанською мовою). 31*. Drogi rozwoju wspolczesnej architektury Ukrainskiej // Literatura radziecka. — 1970. — # 12. — S. 155—162 (польською мовою). Архітектура па митних ленінських місць // За будівельні кадри. — 1970. — 18 лютого. — № 7 (310). — С. 1-2; 25 березня. — № 13 (316). — С. 2. Майстер архітектури [Про А. В. Добровольського] // За будівельні кадри. — 1970. — 2 травня. — № 21 (324). — С 2. Eitwicklungswege der Baukunst der Ukraine // Sowjetliterator. — 1971, — # 1. — S. 152—160 (німецькою мовою). Константин Жуков // Строительство и архитектура. — 1971. — № 3. — С. 34-35. Contemporary Architecture in the Ukraine // Soviet Literature. — 1971. — # 4. — P. 168—175 (англійською мовою). Архітектурна творчість О. Г. Сластіона // Прапор перемоги. — 1972. — 20 липня. — № 87. — С. 3. Охорона культурних надбань народу // За будівельні кадри. — 1972. — 6 жовтня. — № 91 (421). — С 2. Відкриття під час учбової практики // За будівельні кадри. — 1973. — 28 вересня. № 28 (460). — С. 2; 6 жовтня. — № 29(461). — С. 2. Народный архитектор Борис Иванович Приймак // Архитектура СССР. — 1979. — № 10. — С. 18-20. Монументальні розписи М. Самокиша // Вечерній Харків. — 1973. — 11 вересня. — № 213. — С. 3. Настенные росписи Н. Самокиша // Советская культура. — 1973. — 18 сентября. — № 75. — С. 8. Харківські розписи академіка М. Самокиша // Прапор. — 1974.-№ 1.-С. 109—110. Нові монументальні розписи М. С. Самокнша // Літературна Україна. — 1974. — 23 березня. — № 23. — С. 4. О. Г. Сластіон і архітектура первісних корпусів курорту [в Миргороді] // Прапор перемоги. — 1975. — 14 січня. — № 6.- С. 3. Народный стиль в харьковской архитектуре начала XX века // Вопросы архитектуры: Сб. науч. тр. / Харьковский инженерно-строительный институт (ХИСИ). — М.: Стройиздат, 1975. — С. 35-37. Зберегти архітектурну спадщину О. Г. Сластіона на Лохвиччині // Зоря. — 1975. — 21 серпня. — № 99. — С. 2. A. M. Вербицкий — мастер рационалистического модерна // Строительство и архитектура. — 1975. — № 9. — С. 33-37. Владимир Игнатьевич Заболотный (1898—1962) // Мастера советской архитектуры об архитектуре: Избр. отрывки из писем, статей, выступлений и трактатов / Под общ. ред. М. Г. Бархина, А. В. Иконникова, И. Л. Маца и др.: В 2-х т. — М.: Искусство, 1975. — Т. 2. — С. 423—434 (упорядкування, підготовка текстів та їх переклад російською мовою). О рационалистических тенденциях в архитектуре начала XX века // Строительство и архитектура. — 1976. — № 7. — С. 27-31. Відділ митців, яким пишалися харків’яни // Прапор. — 1976. — № 8. — С 107—108. Пионер сельской архитектуры [Про О. Г. Сластіона] // Строительство и архитектура. — 1978. — № 1. — С. 27-32. Зарождение архитектуры сельских общественных здании многофункционального назначения // Планировка, застройка и благоустройство сёл Украины: Сб. науч. тр. — К.: Будівельник, 1979. — Вып. 2. — С. 46-54. Пошук народного стилю в архітектурній творчості О. Г. Сластіона // Народна творчість та етнографія. — 1979. — № 2. — С. 55-61. Майстер архітектури [Про А. В. Добровольського] // Вечірній Київ. — 1980. — 19 травня. — № 115. — С. 3. Орієнтир — народність // Вечірній Київ. — 1980. −26 липня. -№ 173. — С 2. Так народжувались шедеври // Прапор комунізму. — 1980. — 30 жовтня. -№ 250. — С. 2. Слава прадавніх будівничих // За будівельні кадри. — 1980. — 6 листопада. — № 34 (716). — С. 2. Будинки народного стилю // Вечірній Київ. — 1980. — 14 листопада. — № 263. — С 3. Монументальні розписи Миколи Самокиша в приватному будинку в Харкові // Мистецтво і сучасність: 36. пр. — К.: Наук, думка, 1980. — С 217—229. Проблемы отношения к городской застройке второй половины XIX — начала XX века // Основные тенденции современной советской архитектуры / Союз архитекторов СССР. — М.: Стройиздат, 1981. — С. 117—121. Зодчий російського класицизму (Про В. I. Беретті) // Нива: Календар на 1981 рік. — К., 1981. Університетська площа // Вечірній Київ. — 1981. -З квітня.-№ 80.-С. З. Зодчий Давньої Руси: Загадки життя і творчості Петра Милонога // За будівельні кадри. — 1981. — 12 листопада. — № 33 (782). — С.2; 3 грудня. — № 34 (783). — С. 2. Народні традиції в архітектурі Києва 1920—1940-х років // Народна творчість та етнографія. — 1982. — № 2. — С. 28-36. Київське барокко // За будівельні кадри. — 1982. 28 січня. — № 4 (792). — С 2; 11 лютого. — № 5 (793). — С. 2. Внесок вузівських профессорів // За будівельні кадри. — 1982. — 17 червня. — № 23 (811). — С. 2. Будинок-монумент // Пам’ятники України. — 1984. — № 4. — С. 54-55. Раціоналістичний комплекс будинків // Пам’ятники України. — 1985. — № 2. — С. 47-49. Архітектурна памятка початку XX століття [Про будинок Полтавського губернського земства] // Народна творчість та етнографії. — 1985. — № 3. — С. 48-53. Д. І. Яворницький та народностильова архітектура Придніпровя // Народна творчість та етнографія. — 1985. — № 5. — С. 39-46. Провісник патріотичного гуманізму [Про автора «Слова о полку Ігоревім»] // За будівельні кадри. — 1985. — 5 грудня. — № 36 (940). — С. 2. Строила вся страна [Про Мавзолей В. І. Леніна] // Рабочая газета. — 1985. — 28 грудня. — № 289. — С. 4. Памятки иародностильової архітектури [Києва] // Пам’ятники України. — 1986. — № 2. — С. 24-26. Київський осередок розвитку народних традицій в архітектурі початку XX століття // Етнографія Києва і Київщини: Традиції й сучасність / Л. Ф. Артюх, Н. К. Гаврилюк, В. Ф. Горленко та ін.; Відп. ред. В. Ф. Горленко. — К.: Наук, думка, 1986. — С. 128—157. Разгадка противоречивого образа [Про будинок Хрєииікова в Катеринославі] // Строительство и архитектура. — 1986. — № 8. — С. 26-29. Народні традиції і новаторство в архітектурі перших виставочних павільйонів УРСР в Москві // Народна творчість та етнографія. — 1986. -№ 5. — С. 13-18,