Ольга Денисівна Мінько́ва (5 серпня 1923, Пішпек — 12 травня 2006, Севастополь) — українська скульпторка; член Спілки радянських художників України з 1955 року. Дружина скульптора Костянтина Кошкіна.

Біографія Народилася 5 серпня 1923 у місті Пішпеку (нині Бішкек, Киргизстан). 1947 року закінчила Московський архітектурний інститут; 1951 року — Московський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчалася у Катерини Бєлашової, Бориса Ланге.

Після здобуття фахової освіти працювала у Киргизькій РСР у Художньому фонді міста Фрунзе; протягом 1960—1966 років — на Кримському художньо-виробничому комбінаті у Сімферополі; у 1966—1975 роках — у Севастополі. Мешкала у Севастоплі в будинку на вулиці Лізи Чайкіної, № 87 та у будинку на проспекті Жовтневої революції, № 32, квартира № 111Минькова Ольга Денисівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 417.. Померла у Севастополі 12 травня 2006 року.

Творчість Працювала в галузях станкової, декоративної та монументальної скульптури. Створювала скульптурні портрети сучасників, тематичні монументи, пам'ятники, тематичні композиції у реалістичній манері, скульптури малих форм, керамічні тарелі, медальйони, прикраси. Використовувала гіпс, дерево, шамот, кераміку, теракоту, мармур, мідь, алюміній, бетон. Серед робіт:

станкова скульптура «Майбутня вчителька» (1951); «Юність» (1954); «Киргизький хлопчик» (1955); «Поет Аали Токомбаєв» (1957); «Катерина» (1961); «Професор Надія Азарова» (1964); «Розлука» (1972); «Захисник Севастополя» (1983); «Скорбота» (1984); «Рибалка» (1988); декоративна пластика декоративні торшери для Фрунзенського театру опери та балету (1953); «Севастопольські маки» (1989); керамічний підсвічник «Білочка» (1996); набір декоративних тарелей «Квіти» (1997); плакетка «Материнство» (1998); інше сережки «Смарагдові» (1998). </div> Деякі роботи зберігаються у Севастопольському, Сімферопольському художніх музеях. Пам'ят­ники погруддя двічі Героя Соціалістичної Праці Хайтахуна Таширова у місті Оші Киргизької РСР (1956); Олександру Пушкіну в Гурзуфі (1962); монумент «Скорботна мати з дитиною» у селі Красному Маці Бахчисарайського району (1967); Миколі Миклухо-Маклаю у Севастополі (1971); Василю Блюхеру у Севастополі (1973); генералу Івану Петрову в Інкермані (1989). <small>Олександру Пушкіну<small>«Скорботна мати з дитиною»<small>Миколі Миклухо-Маклаю<small>Василю Блюхеру Брала участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1956 року. Персональна виставка відбулася у Севастополі у 1998 році.

Відзнаки Орден «Знак Пошани» (1958); Грамота Президії Верховної Ради Киргизької РСР.

Примітки

Література Минькова Ольга Денисівна // ;