Метод еквівалентного генератора — метод перетворення електричних кіл, за якого схеми, що складаються з кількох гілок із джерелами ЕРС, зводяться до однієї гілки з еквівалентним значенням.
Застосування Метод еквівалентного генератора використовують при розрахунку складних схем, у яких одна гілка виділяється як опір навантаження, і потрібно дослідити та отримати залежність струмів у колі від величини опору навантаження.
За цим методом, незмінна частина схеми зводиться до однієї гілки, що містить ЕРС та внутрішній опір еквівалентного генератора.
ЕРС еквівалентного генератора визначають за формулою:
де: — провідність ділянки кола, рівна
Для визначення еквівалентного опору генератора застосовують розрахунок послідовно і паралельно з'єднаних опорів, а в разі складніших схем також застосовують перетворення трикутник-зірка.
Після визначення параметрів еквівалентного генератора можна визначити струм у навантаженні за будь-якого значення опору навантаження за формулою:
Будь-який як завгодно складний активний двополюсник можна подати еквівалентним генератором, ЕРС якого дорівнює напрузі холостого ходу на затискачах двополюсника, а внутрішній опір дорівнює вхідному опору пасивного двополюсника з боку тих самих затискачів. При визначенні вхідного опору всі джерела замінюють їхніми внутрішніми опорами — джерела ЕРС закорочують, джерела струму розмикають.
Див. також Режим холостого ходу (електротехніка) Дослід короткого замикання Джерело напруги
Література