Альфавіцький Андрій Романович (Відомий за псевдонімом «Альфа») — барабанщик із стажем понад 30 років, грав у багатьох рок-групах Львова, брав участь багатьох музичних фестивалях, для Андрія в першу чергу музика це стан душі.
Історія Народився у Львові 27 травня 1972 року. Навчався у середній загальноосвітній школі № 31 м. Львова.
У дитинстві Андрій багато малював, йому це дуже подобалося, і він хотів стати художником. Проте у п’ятому класі почав відвідувати музичну школу, де навчався гри на трубі. Його батько, який сам не був професійним музикантом, мріяв, щоб син став професійним військовим музикантом, тому було вирішено віддати Андрія до музичної школи.
У 1986 році, на Різдво, батько Андрія помер у віці 45 років. Його брат Мирон на той час служив в армії. Навесні брат повернувся зі служби й допоміг втілити мрію покійного батька. До армії Мирон професійно займався музикою, а серед його знайомих були військові музиканти-надстроковики, які допомогли Андрію після закінчення школи потрапити до військового оркестру частини, розташованої на вулиці Стрийській. На той момент Андрію було 15 років.
Під час конкурсу, який проводили у військовій частині, Андрій узяв участь і успішно виконав дві п’єси. У результаті його перевели до одного з найпрестижніших на той час оркестрів — оркестру Прикарпатського військового округу.
Через деякий час Андрій пройшов медичне обстеження, під час якого в нього виявили проблеми зі здоров’ям і призначили лікування. Лікування тривало два тижні, після чого він продовжив навчання в оркестрі. Невдовзі Андрія повторно направили до госпіталю через проблеми зі здоров’ям. Після завершення лікування диригент оркестру запропонував йому перейти з труби на ударні інструменти, оскільки через виразку гра на духовому інструменті могла бути небезпечною. Андрій дослухався до поради й перейшов на ударні, де понад рік навчався у професійних ударників. У 17 років його комісували з армії через стан здоров’я.
У 1989 році Михайло Непюк запросив Андрія до музичного гурту, в якому на той час грали двоє — він сам та Олександр Неборак. Оскільки Михайла мали забрати до армії, він хотів, щоб Андрій підмінив його на період служби. Після повернення Михайла з армії вже був сформований гурт із чотирьох музикантів: двох гітаристів, бас-гітариста та ударника. Колектив отримав назву «Неборак-рок-бенд».
Діяльність музиканта «Неборак-рок-бенд» (Павло Содомора, бас-гітара; Святослав Козак, пізніше Олександр Бригадир, соло-гітара; Андрій Альфавіцький, бубни). У 1992 гурт був учасником фестивалю альтернативної культури «Вивих». У 1993 «Неборак-рок-бенд» увійшов до числа фіналістів всеукраїнського конкурсу «Червона рута».
2010 року стараннями друзів-музикантів і в оформленні художника Мирослава Ягоди вийшов у світ аудіодиск «Неборак-рок-бенд. Непереживане».
В усіх своїх телепроєктах Олександр послідовно висвітлював феномен сучасної української рок-музики, розповідав про її творців.
«Дивні» склад групи (Віталій Боднар, Богдан Стадник, Андрій Альфавіцький). Дивні були учасниками багатьох фестивалях, зокрема, «Червона Рута», «Рок-Екзистенція», «Остання Барикада», «Лемківська Ватра». Також виходили на сцену фестивалів «Славське Рок», «Підкамінь (фестиваль)», «Левада-Дністер», та інших.
У березні 2009 року «Дивні» взяли участь у проекті «Наш Івасюк» та виконали декілька пісень Івасюка на концерті у Львівській Опері.
Також «Дивні» були учасниками творчого колективу фільму «Срібна Земля». Гурт виконав пісню «Я до леса не піду», що ввійшла до музичної збірки «Музика Срібної Землі».
«Nonsun» група випустила 5 альбомів «Good Old Evil» 2012 року випуску, «Sun Blind Me» 2013 року випуску, «Black Snow Desert» 2016 року випуску, «Black Snow Desert [edition 2018]» 2018 року випуску, «Blood & Spirit» 2022 року випуску.
Також Андрій «Альфа» брав участь у таких гуртах як «Без цукру», кавер бенд «Барви блюзу», «Деінде», «Мертвий півень», «Далі…».
Примітки