Михайло Олійник — громадський діяч, художник. Народився 6 червня 1929 року у селі Молодинче Стрийського повіту Станіславівського воєводства в сім'ї Юстини (до шлюбу Хомусяк) і Теодора Олійників. Окрім Михайла в сім'ї було ще двоє синів — Іван (1924 р. н.) та Павло (1932 р.н.).
Батьків двоюрідний брат — Петро Олійник (1909—1946) на псевдо «Еней» (майор УПА та командир УПА-Північ). Родина Олійників активно підтримувала українське національне підпілля.
Життєпис Михайло, якого змалку виховували в патріотичному дусі, виявляв великий талант до малювання. У період з 1942 по 1943 рік він отримав освіту у Львівській мистецько-промисловій школі. У 1944 році Михайло Олійник приєднався до Українського визвольного руху. Спочатку він займався написанням антирадянських листівок та створенням карикатур. Пізніше його завданням стало перенесення таємних записок. Він отримав псевдо «Вітер» і працював під керівництвом Івана Левицького, відомого як «Чепурко».
У 1947 році Михайло з братом Павлом вивісили синьо-жовтий прапор біля дислокації радянського гарнізону.
Після завершення війни Михайло Олійник пройшов шлях від агронома у Ходорівській машинотракторній станції до посад голови колгоспу та інспектора з якості продукції. Після виходу на пенсію він повернувся до свого улюбленого заняття — малярства, і водночас займався написанням віршів та текстів пісень. Михайло активно брав участь у громадському житті м. Ходорів — співав у церковному хорі та в народній хоровій капелі «Мрія». Також він допомагав у будівництві церкви Святого Володимира й Ольги, відзначаючись своїм внеском у розвиток місцевої спільноти.
Помер Михайло Теодорович Олійник 20 серпня 2017 р. у м. Ходорів Стрийського району Львівської області.
Сім'я
Дружина Ольга Олійник (до шлюбу Яцейко) Дочка Галина Олійник Дочка Лідія Ошуст Син Орест Олійник
Художня творчість За своє життя Михайло Олійник намалював дуже багато картин. Деякі з них він подарував школам, лікарні, родині, сусідам, також картини прикрашають приватні виставки. А його малюнки опублікованні у журналі «Дзвіночок».
Спогади про Михайла Олійника «Я пам'ятаю, коли була маленька, приходила до прадідуся, він сидів за своїм малярським столом, малював якісь села, хати, небо, а я сідала за менший столик поруч, він давав мені аркуші паперу, фарби, маркери, і я теж починала малювати. Проте, мені ніколи не вдавалося так гарно це робити як йому, тому я більше любила сідати до нього на коліна і просто спостерігала, як малює мій прадідусь Місьо.» — згадує правнучка Михайла Олійника, Софія Булка.
Примітки
Джерела https://livehistory.org.ua/photos?collection=6733f8cb-b0a2-492c-9e85-3cbc5df60ecf&page=1