Януш Буга́йський ( 23 вересня 1954, Нантвіч, Чешир, Англія — 18 жовтня 2025) — американський політолог польського походження, старший науковий співробітник Фонду Джеймстауна у Вашингтоні, округ Колумбія, спеціаліст зі Східної та Центральної Європи, автор 21 книги про Європу, Росію та трансатлантичні відносини, а також колумніст у кількох медіа.

Працював консультантом зі справ Сходу Європи для Міністерства оборони США, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міжнародного республіканського інститут (IRI), Інституту вільних профспілок (AFL-CIO), Ради з міжнародних досліджень та обмінів (IREX) і телебачення BBC у Лондоні.

Бугайський регулярно надавав експертні свідчення перед комітетами в Конгресі США, зокрема Комісією Хельсінкі, Комітетом Сенату з закордонних справ, Комітетом Сенату з озброєнь, Комітетом Палати представників з закордонних справ та Комітетом з оборонного фінансування Палати представників.

Він також очолював курси з досліджень Центральної та Південно-Центральної Європи в Інституті дипломатичної служби Державного департаменту США та є автором публікацій у медіа США, Великобританії, Албанії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Грузії, Косова та України. Із 2022 один із спікерів Форуму Вільних Держав Постросії.

Життя і кар'єра Бугайський народився в сім'ї вчителя Пйотра Бугайського та Ядвіги (Кавської) Бугайських і був американцем польського походження. Емігрував до США у 1986, вільно володів англійською та польською мовами. У 1977 здобув ступінь бакалавра з відзнакою в Кентському університеті в Кентербері у Великобританії, а в 1981 отримав ступінь магістра філософії доктора соціальної антропології Лондонської школи економіки та політичних наук.

З 1981 до 1983 року Бугайський працював консультантом з польських питань для Телебачення BBC у Лондоні. Він також був ведучим телевізійних шоу «Година Бугайського», які транслювались на Балканах.

У 1984—1985 роках він обіймав посаду старшого аналітика-дослідника у Радіо Свобода у Мюнхені в Німеччині.

Буга́йський обіймав посаду старшого наукового співробітника у Центрі аналізу європейської політики (CEPA) та очолював програму «Нові європейські демократії» у Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, округ Колумбія.

У 1986 році він приєднався до Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, округ Колумбія, де заснував відділ досліджень Сходу Європи. Буга́йський обіймав посаду заступника директора з 1986 до 1993 року, а в 1993 році став директором з досліджень Сходу Європи в CSIS у Вашингтоні, округ Колумбія.

Бугайский також був доцентом в Американському університеті в 1991 році; лектором у Смітсонівського інституту, Інституту дипломатичної служби, Центру Вудро Вільсона ; консультантом Міжнародного республіканського інституту, Ради міжнародних досліджень та обмінів та Інституту демократії у Східній Європі. Із 2022 року Бугайський був одним із спікерів Форуму Вільних Народів Постросії.

Помер 18 жовтня 2025 року у віці 71 року.

Нагороди Бугайский ортимува грантову підтримку у 1988 від Фонду Ерхарта, у 1989 від Фонду Лінда та Гаррі Бредлі. У 1991 році отримав нагороду за лідерство Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). У 1998 він отримав нагороду за видатну державну службу від Державного департаменту США, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Інформаційного агентства США (USIA) та Агентства з контролю над озброєннями та роззброєння на знак визнання його внеску в міжнародні справи.

У 2010 році був нагороджений Подякою Польської вільної профспілки «Солідарність». Він був членом Американської асоціації сприяння слов'янським дослідженням.

Редакційна робота Він був постійним автором різноманітних американських та європейських газет і журналів.Articles and Papers as well as presentations and interviews of Bugajski on the CSIS website.

Публікації Бугайського включають «Етнічну політику у Східній Європі: Посібник до національності, політики, організацій і партій» (М. Е. Шарп, 1994) і його книгу «Нації в сум'ятті: конфлікт і співпраця у Східній Європі» (Westview, 1992 і 1995), яка була обрана версією Choice як видатна академічна книга.In WorldCat are listed until now 204 publlcations of Janusz Bugajski. Він також відображав напругу між Росією та Заходом і російський «неоімперіалізм» у різних регіонах конфлікту, як, наприклад, уроки російсько-грузинської війни в серпні 2008 року .

Вибрані видання Список публікацій опубліковано на домашній сторінці CSIS

Failed State: A Guide to Russia's Rupture (Фонд Джеймстауна, 2022) ; Євразійський розкол: вразливі фланги Росії (Фонд Джеймстауна, 2016); Зони конфлікту: порівняння Північного Кавказу та Західних Балкан (Jamestown Foundation, 2014); Повернення Балкан: виклики європейській інтеграції та розмежування США (Інститут стратегічних досліджень, Військовий коледж армії США, 2013); Уроки Грузії: Конфлікт російських і західних інтересів у ширшій Європі (CSIS Press, 2010); Демонтаж Заходу: Атлантична програма Росії (Potomac Books, 2009); Нові європейські союзники Америки (Nova, 2009); Розширення Євразії: європейські амбіції Росії (CSIS, 2008); Атлантичні мости: нові європейські союзники Америки, з Ілоною Телекі (Роуман і Літлфілд, 2007); «Холодний мир: новий імперіалізм Росії» (Praeger, 2004); Політичні партії Східної Європи: Посібник з політики в посткомуністичну еру (МЕ Шарп, 2002); Етнічна політика у Східній Європі: Посібник з національної політики, організацій і партій (М. Е. Шарп, 1994); Нації в безладді: конфлікт і співпраця у Східній Європі (Westview, 1993, 1995); Конфлікти четвертого світу: комунізм і сільські суспільства (Westview, 1991); Сандиністський комунізм і сільська Нікарагуа (Praeger/CSIS, 1990); East European Fault Lines: Dissent, Opposition, and Social Activism (Westview Press, 1989); Чехословаччина: Десятиліття дисидентства Хартії 77 (Praeger/CSIS, 1987);

Перелік публікацій на сайті CEPA

Mind the Gap (10 квітня 2020 р.); Вразлива Європа (4 березня 2020 р.); Чи є Боснія бомбою уповільненої дії? (6 січня 2020 р.).

Список літератури

Посилання Старші співробітники Джеймстауна Хто є хто в польській Америці, Януш Бугайський