Вільям Луїс "Білл" Калберсон (; 5 квітня 1929, Індіанаполіс, Індіана - 8 лютого 2003, Дарем, Північна Кароліна) - американський ліхенолог.

Біографія Вільям Луїс Калберсон народився 5 квітня 1929 року в Індіанаполісі, штат Індіана, але ще в дитинстві із сім'єю переїхав до Цинциннаті, штат Огайо, де його батько був поштовим працівником, а мати - шкільною вчителькою. Він відвідував школу в Цинциннаті, а після закінчення вступив до Університету Цинциннаті, де на нього вплинула Емма Люсі Браун, підштовхнувши його до ліхенології. Білл змалку цікавився рослинами, в юності працював у теплиці, а коли прийшов час, обрав ботаніку як основну спеціальність у коледжі. Саме в Університеті Цинциннаті бріолог Маргарет Ганна Фулфорд познайомила його з криптогамами, а свою першу наукову роботу - флористичний опис деяких лишайників східного Кентуккі - він написав, будучи ще студентом. Саме в Цинциннаті Білл познайомився зі своєю майбутньою дружиною Чикітою Форман.

До моменту закінчення навчання (з відзнакою і як член Фі Бета Каппа) у 1951 році Білл вже досить вільно володів французькою мовою для вступу до Паризького університету, де він отримав еквівалентом магістерського ступеня (). Підтримуваний стипендією Фулбрайта, він навчався в Лабораторії криптогамії, де написав дисертацію про систематику та фітогеографію .

Повернувшись до Штатів у 1952 році, Білл вступив до аспірантури з ботаніки в Університеті Вісконсину у Медісоні, де працював у проекті з екології лишайників під керівництвом Джона Волтера Томсона. Дослідницький проект - вивчення структури угруповань кортикальних лишайників та мохоподібних у високогірних лісах північного Вісконсину - був супутнім до аналогічного проекту, який проводив у південному Вісконсині Мейсон Гейл, чиє перебування в аспірантурі, також під керівництвом Джона Томсона, частково збіглося з перебуванням Калберсона в аспірантурі. Біллу знадобилося лише два роки, щоб завершити свою докторську програму, і в 1954 році він поїхав як постдокторський науковий співробітник Національного наукового фонду працювати з Маккензі Лембом у Довідковій бібліотеці та гербарії Фарлоу Гарвардського університету. Вони з Чикітою Ф. Калберсон, з якою одружилися 1953 року, провели рік у Фарлоу, працюючи переважно над групою (синонім ).

У 1955 році Калберсон приєднався до кафедри ботаніки в Дюкському університеті, де працював до виходу на пенсію в 1995 році. На той час гербарію лишайників у Дюкському університеті майже не існувало, і з тих пір він став основним ботанічним ресурсом завдяки численним подорожам і зборам подружжя Калберсонів, обміну з іншими гербаріями, а також придбанню кількох європейських колекцій (гербарій Йогана Гавааса з Норвегії і частина гербарію лишайників Жюльєна Гарманда з Франції).

За свою кар'єру Калберсон опублікував 117 наукових праць, а також близько 100 статей з "Новітньої літератури про лишайники" (опублікованих у журналі "The Bryologist") і десятки книжкових оглядів та чотири контрольні списки північноамериканських лишайників, які він написав разом з Мейсоном Гейлом. Також серед його найбільш значущих ранніх робіт - монографія "Лишайники родів та ", завершена в Чикаго, яка була однією з перших комплексних ревізій з використанням детальних хімічних даних для підтримки таксономій як на видовому, так і на родовому рівнях.

Значну частину своєї кар'єри він присвятив з'ясуванню біологічного та еволюційного значення хімічної мінливості лишайників. Серед особливо важливих робіт у цьому напрямку - дослідження групи , групи та групи .

8 лютого 2003 року Вільям Луїс "Білл" Калберсон помер після тримісячної боротьби з раком. Після смерті він був кремований.

Посади, відзнаки та нагороди

Калберсон був головним редактором журналів "The Bryologist" (1962-1970), "Brittonia" (1975) та "Systematic Botany" (1976-1977); фактично останній журнал був заснований під керівництвом Калберсона. Крім цього, він був членом редакційних колегій журналів "Brittonia", "Madroño", "American Journal of Botany", "Cryptogamie, Bryologie et Lichenologie" та "Cryptogamic Botany".

Обіймав посади президента Американського бріологічного та ліхенологічного товариства (1987-1989), президента Ботанічного товариства Америки (1991-1992), а також директора Садів Сари П. Дюк (1978-1998).

У 1984 році Дюкський університет присвоїв Калберсону престижну посаду професора ботаніки імені Гуго Лендера Бломквіста, а після виходу на пенсію присвоїв звання почесного професора.

1992 року Калберсон став одним з перших сучасних лауреатів медалі Ахаріуса.

2010 року колекція лишайників Дюкського університету отримала офіційну назву "Гербарій та бібліотека лишайників Вільяма Луїса та Чикіти Ф. Калберсонів".

Епонімія

У 2000 році ботанік Теодор Есслінгер описав - рід грибів родини , названий на честь Вільяма Луїса Калберсона та Чикіти Френсіс Калберсон, його "давніх друзів і наставників".

Публікації

1951 Some lichens from eastern Kentucky. Lloydia 14: 181-186. 1951-1978 CULBERSON, W. L. Recent literature on lichens 1-100. THE BRYOLOGIST. Vols. 54-81. (Бібліографічна серія зі 100 частин, кожна з яких складається в середньому з 7 сторінок). 1952 Étude systématique et phytogéographique de l' Enterographa crassa (DC.) Fée. Revue Bryologique et Lichénologique 21: 276-284. Quelques lichens des environs de Troyes et une note sur leur faune malacologique. Monde des Plantes 287-288: 23-24. 1955 The corticolous communities of lichens and bryophytes in the upland forests of northern Wisconsin. Ecology Monographs 25: 215-231. The fossil mosses of the Two Creeks Forest Bed of Wisconsin. American Midland Naturalist 54: 452-459. A Guide to the Literature on the Lichen Flora and Vegetation of the United States. Plant Disease Epidemics and Identification Section, Agricultural Research Service, USDA, Spec. Publ. No. 7. Plant Industry Station, Beltsville, MA. Note sur la nomenclature, répartition et phytosociologie du Parmeliopsis placorodia (Ach.) Nyl. Revue Bryologique et Lichénologique 24: 334-337. Notes on the Parmelia caperata group in Wisconsin. THE BRYOLOGIST 58: 40-45. Qualitative and quantitative studies on the distribution of corticolous lichens and bryophytes in Wisconsin. Lloydia 18: 25-36. 1956 CULBERSON, W. L. & C. E CULBERSON. The systematics of the Parmelia dubia group in North America. American Journal of Botany 43: 678-687. HALE, JR., M. E. & W. L. CULBERSON. A checklist of the lichens of the United States, Canada, and Alaska. Castanea 21: 73-105. 1957 Parmelia caroliniana Nyl. and its distribution. Journal of the Elisha Mitchell Scientific Society 73: 443-446. 1958 The chemical strains of the lichen Parmelia cetrarioides Del. in North America. Phyton 11: 85-92. Variation in the pine-inhabiting vegetation of North Carolina. Ecology 39: 23-28. CULBERSON, C. E & W. L. CULBERSON. Age and chemical constituents of individuals of the lichen Lasallia papulosa. Lloydia 21: 189-192. 1959 "Lichens Exsiccati" in herbariis Americae septentrionalis asservati. THE BRYOLOGIST 62: 45-52. 1960 Parmelia pseudoborreri Asahina, lichen nouveau pour la flore d'Europe et remarques sur les "espéces chimiques" en lichénologie. Revue Bryologique et Lichénologique 29: 321-325. Parmelia ulophyllodes (Vain.) Savicz in the North American lichen flora. Journal of the Elisha Mitchell Scientific Society 76: 141-142. HALE, JR., M. E. & W. L. CULBERSON. A second checklist of the lichens of the continental United States and Canada. THE BRYOLOGIST 63: 137-172. 1961 The discovery of the lichen Parmeliopsis placorodia in western North America. Madroño 16: 31. A disposition of the nomenclature of lichens in Curtis's North Carolina Botany of 1867. Journal of the Elisha Mitchell Scientific Society 77: 265-267. The Parmelia quercina group in North America. American Journal of Botany 48: 168-174. Proposed changes in the International Code governing the nomenclature of lichens. Taxon 10: 161-165. A second Anzia in North America. Brittonia 13: 381-384. 1962 Some pseudocyphellate Parmeliae. Nova Hedwigia 4: 563-577. The systematic position of Platysma thomsonii. THE BRYOLOGIST 65: 304-307. 1963 The lichen genus Thamnolia. Brittonia 15: 140-144. Lichens in a greenhouse. Science 139: 40-41. A summary of the lichen genus Haematomma in North America. THE BRYOLOGIST 66: 224-236. 1964 The Collected Lichenological Papers of Edward Tuckerman. (Editor) Vol. XVI. Cramer Verlag, Weinheim. The range of Herpothallon sanguineum in the United States. THE BRYOLOGIST 67: 224-226. Taxonomy of lichens, pp. 262–263. In McGraw-Hill Yearbook of Science and Technology. McGraw-Hill, NY. SAYRE, G., C. E. B. BONNER & W. L. CULBERSON. The authorities for the epithets of mosses, hepatics, and lichens. THE BRYOLOGIST 67: 113-135. 1965 Cetraria chicitae, a new and widely distributed lichen species. THE BRYOLOGIST 68: 95-99. The foliose and fruticose lichens of the environs of Mountain Lake, Giles County, Virginia. Castanea 30: 96-104. CULBERSON, W. L. & C. E CULBERSON. Asahinea, a new genus in the Parmeliaceae. Brittonia 17: 182-191. CULBERSON, W. L. & C. E CULBERSON & M. E. HALE, JR. Pyxine caesiopruinosa in the United States. THE BRYOLOGIST 68: 113-116. 1966 Chemistry and taxonomy of the lichen genera Heterodermia and Anaptychia in the Carolinas. THE BRYOLOGIST 69: 472-487. Chimie et taxonomie des lichens du groupe Ramalina farinacea en Europe. Revue Bryologique et Lichenologique 34: 841-851. Jatta's subgeneric classification of the lichens. THE BRYOLOGIST 69: 214-231. The lichen genus Aspidelia Stirt. THE BRYOLOGIST 69: 113-114. The typification of the genus Platyphyllum and a proposal for the conservation of Cetraria Ach. against Platyphyllum Ventenat. Taxon 15: 315-316. CULBERSON, C. E & W. L. CULBERSON. The identification of imbricaric acid and a new imbricaric acid-containing lichen species. THE BRYOLOGIST 69: 192-202. CULBERSON, W. L. & M. E. HALE, JR. The range of Normandina pulchella in North America. THE BRYOLOGIST 69: 365-367. HALE, M. E., JR. & W. L. CULBERSON. A third checklist of the lichens of the continental United States and Canada. THE BRYOLOGIST 69: 141-182. SANTESSON, R. & W. L. CULBERSON. The typification of the homonymic generic names Platisma (Platysma) proposed for lichens. THE BRYOLOGIST 69: 100-104. 1967 Analysis of chemical and morphological variation in the Ramalina siliquosa species complex. Brittonia 19: 333-352. CULBERSON, W. L. & C. E CULBERSON. Habitat selection by chemically differentiated races of lichens. Science 158: 1195-1197. CULBERSON, W. L. & C. E CULBERSON. A new taxonomy for the Cetraria ciliaris group. THE BRYOLOGIST 70: 158-166. 1968 CULBERSON, C. E & W. L. CULBERSON. The constituents of some species of the Thelotremataceae. Journal of Japanese Botany 43: 316-323. CULBERSON, W. L. & C. E CULBERSON. The lichen genera Cetrelia and Plastismatia (Parmeliaceae). Contributions to the US National Herbarium 34: I-IV, 449-558. 1969 The behavior of the species of the Ramalina siliquosa group in Portugal. Österreich Botanisch Zeitschrift 116: 85-94. The chemistry and systematics of some species of the Cladonia cariosa group in North America. THE BRYOLOGIST 72: 377-386. Norstictic acid as a hymenial constituent of Letharia. Mycologia 61: 731-736. The use of chemistry in the systematics of the lichens. Taxon 18: 152-166. CULBERSON, C. E & W. L. CULBERSON. First reports of lichen substances from seven genera of lichens. THE BRYOLOGIST 72: 210-214. 1970 Chemosystematics and ecology of lichen-forming fungi. Annual Review of Ecology and Systematics 1: 153-170. Parmelia discordans, lichen peu connu d'Europe. Revue Bryologique et Lichenologique 37: 183-186. Ramalina siliquosa discovered in Japan. Journal of Japanese Botany 45: 295-296. The typification of the lichen genus Pilophoron. THE BRYOLOGIST 73: 630-632. CULBERSON, W. L. & C. E CULBERSON. A phylogenetic view of chemical evolution in the lichens. THE BRYOLOGIST 73: 1-31.