Микола Михайлович Кала́шников (20 листопада 1905, Тифліс — 25 серпня 1978, Харків) — український радянський художник театру, графік і педагог; член Асоціації художників Червоної України у 1926—1931 роках та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.
Біографія Народився року в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія). Протягом 1922—1927 років навчався у Харківському художньому технікумі, одночасно у 1924—1925 роках працював художником у Харківському театрі опери та балету та у 1926—1927 — у театрі «Березіль». У 1927—1929 роках продовжив навчання у Харківському художньому інституті. Його педагогами були Михайло Покорний, Олексій Кокель, Семен Прохоров, Митрофан Федоров, Михайло Шаронов, Микола Бурачек. Дипломна робота — ескізи декорацій до п'єси «Королівський цирульник» Анатолія Луначарського (керівник Олександр Хвостенко-Хвостов).
У 1929—1931 роках працював художником у Харківському театрі музичної комедії; у 1930—1933 роках викладав у Харківському художньому інституті; у 1937—1939 продовжив працювати художником Харківського театру музичної комедії. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Свердлова, № 42, квартира № 13. Помер у Харкові 25 серпня 1978 року.
Творчість Працював у галузях театрально-декораційного і оформлювального мистецтва, станкової і промислової графіки. Оформив вистави: Донбаський пересувний робітничий оперний театр (Луганськ) «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка (1928); «Фауст» Шарля Гуно (1929); Харківський театр музичної комедії «Холопка» Миколи Стрельникова (1931); «Сільва» Імре Кальмана (1940); Харківський театр опери та балету «Раймонда» Олександра Глазунова (1934); «Паяци» Руджеро Леонкавалло (1938); «Тоска» і «Богема» Джакомо Пуччіні (1945); «Кавказький бранець» Бориса Асаф'єва (1949, постановка не здійснена; ескізи декорацій: папір, акварель, гуаш — у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України і Харківському художньому музеї); Сумський музично-драматичний театр «Страх» Олександра Афіногенова (1938); Мінський театр музичної комедії «Травнева ніч» Миколи Римського-Корсакова (1939); Івановський театр музичної комедії «Фіалка Монмартру» Імре Кальмана (1941); Київський академічний театр опери та балету (Іркутськ) «Шехеразада» на музику Миколи Римського-Корсакова (1943); «Богема» Джакомо Пуччіні (1944); Харківський театр юного глядача «Червона краватка» Сергія Михалкова (1947); «Дванадцять місяців» Самуїла Маршака (1948); Харківський робітничий театр «Травнева ніч» Миколи Римського-Корсакова (1950); Драматичний театр Чорноморського флоту в Севастополі «Давним-давно» Олександра Гладкова (1952); Харківський український пересувний театр «Платон Кречет» (1954) і «В степах України» (1955) Олександра Корнійчука. Виконав ескізи костюмів до трагедії «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра (акварель, гуаш, 1946, частина у Харківському художньому музеї).
Графіка «Весна» (офорт, 1957; варіант — літографія, 1967); «Метал пішов» (кольоровий офорт, акватинта, 1958); «Під Харковом» (кольорова літографія, 1960); «Харківський вокзал» (ліногравюра, 1960). Брав участь у виставках з 1927 року.
Примітки
Література Калашников Микола Михайлович // ;