Вілла Роузвіль — вілла в Аттарді на Мальті. Одна з небагатьох будівель у стилі модерн у країні, вона була побудована у два етапи в 1912 і 1921 роках як літня резиденція. У 2010 році після багатьох років занедбаності будівлю було перетворено на будинок для літніх людей. Роузвіль внесено до Національного переліку культурних цінностей Мальтійських островів серед пам'яток Аттарда.

Історія Вілла Роузвіль була побудована як літня резиденція доктора Вальтера Бріффа. Перший поверх збудовано в 1912 році за проєктом італійського архітектора Алессандро Манара. Другий поверх було додано через дев'ять років у 1921 році за проєктом вже мальтійського архітектора Емануеля Борга. Хоча поверхи й були побудовані різними архітекторами, обидва етапи будівництва велися в одному стилі модерну.

Родина Бріффа жила в будинку до 1970-х років, і будівлю недовго використовували як іспитовий центр для Королівської школи музики. Після смерті неодружених дочок Бріффа вілла була покинута і прийшла в напівзруйнований стан. Попри це, реставрацію було заплановано, що дало йому охорону законом.

Будівлю відреставровано у 2009 році та перетворено на будинок для літніх людей, яким керує CareMalta. Будинок був урочисто відкритий прем'єр-міністром Лоуренсом Гонзі 4 червня 2010 року

Будинок визнано як національний пам'ятник 2-го ступеня і внесено до Національного переліку культурних цінностей Мальтійських островів.

Архітектура

Будинок у стилі модерн складається з двох поверхів, фасад розділений на три яруси. Перший поверх складається з арочного дверного отвору до якого прилягає арочне вікно, а другий поверх має стрільчасте арочне вікно над дверима, які також прилягають до арочних вікон. Арочні вікна першого поверху розділені на три видовжених вікна, а другого поверху — на два.

Декоративні квіткові мотиви, які перегукуються з французьким або північноіталійським модерном, можна знайти в панелях над вікнами. Заглиблені панелі пофарбовані в червоний колір, а мотиви — в інші кольори, що робить Роузвіль однією з небагатьох поліхромних будівель на Мальті. Інтер'єр будинку виконано в модному на той час єгипетському стилі. Його огороджувальна стіна містить декоративні залізні вироби.

Вілла Роузвіль — унікальна будівля на Мальті, і це одна з небагатьох будівель у стилі модерн на острові. Будинок зберіг свою оригінальну архітектурну тканину та оздоблення, а також фурнітуру та приладдя. За словами Марка Г. Муската,"Важливість цієї вілли полягає в її унікальності. Це, ймовірно, єдина повністю завершена будівля на Мальті, яка поєднує в собі впливи бельгійського, французького та північноіталійського модерну. Використані форми, очевидно, навіяні проєктами Віктора Орти та іншими будівлями Північної Італії та Франції. Плавні лінії та роботи з кованого заліза надзвичайно виразні та нагадують будівлі в Турині та Мілані. Виразне використання кольору, застосованого до фасаду у вигляді орнаменту, віддалено нагадує поліхромні фасади Отто Вагнера (1841—1918), а також проєкти ротонди Раймондо Д'Аронко (1857—1932), які він задумав у 1902 для Першої міжнародної виставки сучасного декоративного мистецтва в Турині. Такі деталі, як дерев'яна опалубка, яка була запатентована та виготовлена в Німеччині, досі мають марку виробника "C. Leins and Co. Stuttgart'. Роузвіль, безумовно, був одним із перших прикладів архітектури на Мальті, який безперечно можна класифікувати як визначну пам'ятку, одним із небагатьох з часів запізнілого мальтійського бароко на його розквіті. Незважаючи на те, що він може бути не таким видатним, як інші будівлі того часу, його важливість полягає в його історичній цінності та характерній унікальності.Mark G. Muscat: Maltese Architecture 1900—1970: Progress and Innovations. Fondazzjoni Patrimonju Malti, 2016. p.5-6

Прокляття та привиди До реставрації Роузвіля та перетворення його на будинок для літніх людей, кажуть, що будинок був проклятий або населений привидами. На початку 1930-х років молода дівчина, яка жила в будинку, нібито померла за загадкових обставин, а її мати померла через рік. Кажуть, що будинок був проданий людині, яка невдовзі також померла. Після того, як родичі переїхали у будинок, через кілька років, старший син родини загинув на війні, а інша дитина, батько та мати, померли незабаром після цього.

Список літератури

Посилання