Пряма́ або ку́тня ки́шкаКутній // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 333., кутни́цяКутниця // Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 333. () — крайня частина шлунково-кишкового тракту, названа так за те, що йде прямо і не має вигинів. Прямою кишкою називається сегмент товстої кишки донизу від сигмоподібної кишки і до анусу (), або інакше задньопрохідного отвору, анального отвору.
Анатомія Нижня, вузька частина прямої кишки, що проходить через промежину, і що розташована дистальніше, ближче до анального отвору, називається заднепрохідним каналом (), верхня, ширша, така, що проходить в області крижів — ампулярною частиною прямої кишки, або просто ампулою прямої кишки ().
Пряма кишка являє собою кінцевий відділ товстої кишки та закінчення травного тракту. У ній накопичується кал. Вона розташована в порожнині малого таза, починається на рівні 3-го крижового хребця і закінчується заднім проходом в області промежини. Довжина її 14—18 см, діаметр змінюється від 4 см на початку до 7,5 см в найширшій її частині, кишки, що знаходиться в середині, далі пряма кишка знову звужується до розмірів щілини на рівні заднього проходу.
Захворювання прямої кишки Проктит — запалення прямої кишки Парапроктит — запалення навколопрямокишечної клітковини Ректоцеле — випинання прямої кишки Колоректальний рак — злоякісне новоутворення
Посилання
Література
Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.