Друга Женевська конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі, є одним із чотирьох договорів Женевських конвенцій. Женевська конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі, була вперше прийнята в 1949 році, замінивши Гаазьку конвенцію (X) 1907 року. Вона застосовує основний захисний режим Першої Женевської конвенції до бойових дій на морі.
Короткий зміст положень
Конвенція є досить об'ємним документом, який складається з 63 статей. Найважливішими положеннями договору є: Статті 12 і 18 вимагають від усіх сторін захищати і дбати про поранених, хворих та потерпілих від корабельної аварії. Стаття 14 вказує, що незважаючи на те, що військовий корабель не може захопити медичний персонал госпітального судна, він може тримати поранених, хворих і потерпілих від корабельної аварії як військовополонених. Стаття 21 дозволяє звертатися до нейтральних суден з проханням допомогти забрати та доглядати за пораненими, хворими та потерпілими від корабельної аварії. Нейтральні судна не можуть бути захоплені. Статті 36 і 37 захищають релігійний і медичний персонал, який служить на бойовому кораблі. У статті 22 зазначено, що госпітальні кораблі не можуть використовуватися для будь-яких військових цілей, і завдяки їхній гуманітарній місії вони не можуть бути атаковані або захоплені.
Для детального обговорення кожної статті договору див. оригінальний текст і коментар. Наразі 196 країн є учасниками Женевських конвенцій 1949 року, включно з цим другим договором, а також іншими трьома.
Примітки
Зовнішні посилання
Заключний акт Другої мирної конференції, Гаага, 18 жовтня 1907 р