Олекса́ндр Лео́нтійович Горі́лий (у російських джерелах — Горєлов; 14 вересня 1863, Малі Щербиничі, Чернігівщина (нині Злинківський район Брянської області) — після 1937) — український диригент, композитор, музично-громадський діяч.
Закінчив паралельно медичний факультет Московського університету (1893) та Московську консерваторію. Заснував в Астрахані відділення РМТ, при ньому — музичні класи (пізніше музичне училище, був його директором до 1904). Організатор і диригент симфонічного оркестру в Саратові (1905—1907). Один із засновників (1918) і диригент Державного симфонічного оркестру в Києві. Гастролював за кордоном. Був репресований.
Олександр Горілий — автор музичних творів:
Сценічні твори: опера «Вій» (1897), оперета «Добрі сусіди» (1891); вокально-симфонічні твори: кантата до 35-річчя творчої діяльності М.Лисенка (1903); для симфонічного оркестру 3 симфонії (1893, 1898, 1905); камерно-інструментальні твори Фортепіанне тріо (1900), 2 струнні квартети (1894,1901); Вокальні та хорові твори: хори; романси — «Як буря у лісі» (сл. М.Старицького) та ін.; 2 Літургії. Інше Оркестрував для театральної трупи М.Садовського оперу «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, написав до неї вставну арію «Прилинь, прилинь» (1902) та інше.
Література Кауфман Л. Семен Гулак-Артемовський, К., 1973; Козловский А. О некоторых грустных традициях и коррективах исполнения// Муз. академия, 1993, № 2.
Посилання
інформація в біографічному словнику