Пові́тряні си́ли США () — один з видів Збройних сил США. За чисельністю особового складу і кількістю літальних апаратів є найбільшими військово-повітряними силами у світі.
Станом на 30 вересня 2007 р., чисельність ПС США становила 328 600 осіб на дійсній службі. Крім того, 117 497 чоловік числилося в резерві, а 106 700 чоловік — у ПС Національної гвардії. На озброєнні було 4093 пілотованих літальних апаратів (а також 1289 у ПС Національної гвардії і 396 в резерві), близько 156 безпілотних літальних апаратів, 2130 крилатих ракет повітряного базування, 450 міжконтинентальних балістичних ракетАльманах ПС США 2008 .
У сучасному вигляді ПС США були сформовані 18 вересня 1947 р., незабаром після завершення Другої світової війни. До цього моменту вони перебували у складі Армії США.
Історія
Період зародження та формування Формування Повітряних сил США почалося з 1907 року. Ця структура пройшла складний шлях становлення: американські льотчики брали участь у Першій світовій війні (США вступили у війну 6 квітня 1917 і воювали на боці Антанти до її завершення 11 листопада 1918 рр.), забезпечували оборону повітряного простору США у міжвоєнний період (1918—1941 рр.) та понесли великі втрати під час Другої світової війни (8 грудня 1941 року у відповідь на японський удар по Перл-Гарборі США вступили у війну, де боролися з країнами Осі до капітуляції Японії 2 вересня 1945 р.). Тоді майже 68 000 американських пілотів загинули у боротьбі з ворогами. Лише в піхоті США втрати були більшими.
До того, як у 1947 році було сформовано сучасні Повітряні сили США, американська військова авіація була частиною таких організаційних структур: Повітроплавальне відділення Корпусу зв'язку США (Aeronautical Division, U.s. Signal Corps) (1 серпня 1907 — 18 липня 1914); Авіаційна секція Корпусу зв'язку США (Aviation Section, U.S. Signal Corps) (18 липня 1914 — 20 травня 1918); Відділення військового повітроплавання (Division of Military Aeronautics) (20 травня 1918 — 24 травня 1918); Авіаційна служба Армії США (U.S. Army Air Service) (24 травня 1918 — 2 липня 1926); Повітряний корпус Армії США (U.S. Army Air Corps) (2 липня 1926 — 20 червня 1941); ПС Армії США (U.S. Army Air Forces) (20 червня 1941 — 17 вересня 1947). Фактично, вже після Другої світової авіація стала цілком самостійним підрозділом у складі Збройних сил США, але офіційно як окрема військова структура вона була відокремлена відповідно до Закону про національну безпеку від 18 вересня 1947 року. Після створення ця структура перейшла під керівництво Міністерства Повітряних сил США. В такому вигляді Повітряні сили США функціонують і по сьогодні.
Сучасність Починаючи з 2005 року у ПС США стали приділяти більше уваги до Базової військової підготовки (). Всі тренування у ПС стали складнішими, їхня кількість збільшилася, що якісно вплинуло на підготовку персоналу.
У 2007 році у ПС США відбулися скорочення штату. У зв'язку з обмеженим фінансуванням, ПС планують скоротити штат від 360 000 до 316000 активних військовослужбовців.
Тенденція до скорочення та уніфікації Повітряних сил США зберігається і по сьогодні.
Оскільки у війська і надалі надходитимуть сучасні літаки, які потребують менше обслуговчого персоналу та можуть виконувати ширший спектр задач, можна припустити, що така тенденція збережеться і надалі.
Повітряні сили США стали першими у світі повітряними силами, які отримали серійні винищувачі п'ятого покоління F-22 «Раптор». Це сталося 15 грудня 2005 року. На сьогодні США мають 195 таких літаків і більше не виробляють їх серійно. Зараз ведуться випробування нового винищувача 5-го покоління — F-35.
Військові місії Із часу свого створення ПС США взяли участь у ряді військових операцій та конфліктів: Холодна війна () — гуманітарні операції «Берлінський повітряний міст», «Сейф гейвен» тощо; Корейська війна () ; Війна у В'єтнамі (); Операція «Орлиний кіготь» () — звільнення американських заручників у Ірані 24-25 квітня 1980 року ; Операція «Необхідна лютість» () — Вторгнення США в Гренаду в 1983 році ; Операція «Каньйон Ельдорадо» () — бомбардування Лівії у 1986 році; Операція «Справедлива справа» () — Вторгнення США в Панаму у 1989 році; Операції «Щит пустелі» та «Буря в пустелі» () — Війна в Перській затоці 1990—1991 рр.; Операція «Саутерн Вотч» () — контроль повітряного простору над Іраком з 1991 по 2003 роки; Операція «Рішуча сила» () — бомбардування військами НАТО Боснії і Герцеговини у 1995 році; Операція «Нортерн Вотч» () — створення безпольотної зони над Іраком у 1997—2003 рр.; Операція «Союзницька сила» () — бомбардування Югославії у 1999 році ; Операція «Нескорена свобода» () — війна в Афганістані з 1991 року ; Операції «Свобода Іраку» та «Новий світанок» () — вторгнення в Ірак у 2003 році; Операція «Одіссея. Світанок» () — військова операція проти сил Муаммара аль Кадаффі у 2011 році. Операція «Епічна лють» () — спільна атака США та Ізраїлю із застосуванням ракет, авіації і БпЛА по Ірану.
Загальна структура ПС США ПС США є одним з трьох видів Збройних сил США, що має відповідний департамент (міністерство) та знаходиться у підпорядкуванні (цивільного) Департаменту військово-повітряних сил. Керівництво забезпечується секретарем військово-повітряних сил (SECAF), працівниками офісу секретаря і радниками. Військове керівництво здійснюється штабом ПС на чолі з начальником штабу.
До ПС США підпорядкуються агентства і підрозділи: Польове операційне агентство (FOA), групи прямій звітності (DRU), і в наш час не використовувані Окремі операційні агентства.
Головне командування (MAJCOM) є командуванням вищого рівня. З 30 вересня 2006 року ВПС США має у підпорядкуванні дев'ять головних командувань і десяте, кібер- командування (Air Force Cyber Command), в процесі організації. Нумеровані повітряні сили (NAF) мають рівень командування безпосередньо підлеглий Головному командуванню, потім рівнем нижче — Оперативне командування (в даний час не використовується), дивізія (також в наш час не використовується), крило, група, ескадрилья, ланка. Головні командуванняДіючий командирРозташування штабу Бойове командування Повітряних сил США (ACC)Генерал Марк Д. КелліБаза ПС Ленглі, Об'єднана база Ленглі-Юстіс, Вірджинія, США Командування освіти та тренувань Повітряних сил США (AETC)Генерал-лейтенант Браян С. РобінсонБаза ПС Рендольф, Об'єднана база Сан-Антоніо, Техас, США Командування глобальних ударів Повітряних сил США (AFGSC)Генерал Томас А. БюсьєрБаза ПС Барксдейл, Луїзіана, США Командування матеріального забезпечення Повітряних сил США (AFMC)Генерал Дюк З. РічардсонБаза ПС Райт-Паттерсон, Огайо, США Командування резерву Повітряних сил США (AFRC)Генерал-лейтенант Джон П. ХіліБаза ПС Робінс, Джорджія, США Командування спеціальних операцій Повітряних сил США (AFSOC)Генерал-лейтенант Тоні Д. БауернфайндХерлберт Філд, Флорида, США Транспортне командування Повітряних сил США (AMC)Ген Майкл А. МініханБаза ПС Скотт, Іллінойс, СШАТихоокеанське командування Повітряних сил США (PACAF)Генерал Кеннет С. ВільсбахБаза ПС Хікам, об'єднана база Перл-Харбор-Хікам, Гаваї, США Командування повітряних сил США в Європі – Повітряні сили в Африці (USAFE-AFAFRICA)Генерал Джеймс Б. ХекерАвіабаза Рамштайн, Рейнланд-Пфальц, НімеччинаПідрозділи прямого підпорядкуванняДіючий командирРозташування штабу Військовий округ Повітряних сил США «Вашингтон» (AFDW)Генерал-майор Джоел Д. ДжексонБаза ПС Ендрюс, Joint Base Andrews, Меріленд, СШАЦентр оперативних випробувань та оцінки Повітряних сил США (AFOTEC)Бригадний генерал Майкл Т. РолзБаза ПС Кертленд, Нью-Мексико, СШААкадемія Повітряних сил США (USAFA)Генерал-лейтенант Річард М. КларкАкадемія ПС, Колорадо, США
Літаки на озброєнні ПС США ТипФотоВиробництво/КраїнаПризначенняВаріант (усі модифікації за життєвий цикл)КількістьПриміткиБОЙОВІ ЛІТАКИ F-15 Eagle Багатоцільовий винищувач F-15A/B F-15C/D MSIP I MSIP II radar AN/APG-63/70 upgrades avionics modernization structural life extension перехід до F-15EX ~650+ Часткова заміна F-15EX F-15E Strike Eagle Ударний винищувач F-15E базова конфігурація LANTIRN інтеграція JDAM/precision strike upgrades AESA APG-82 EPAWSS EW система цифрові модернізації Deep strike платформа F-16 Fighting Falcon Багатоцільовий винищувач Block 1/5 Block 10 Block 15 Block 25 Block 30/32 Block 40/42 Block 50/52 CCIP програма Viper upgrade (AESA, EW, cockpit, mission computer) ~1500 Наймасовіший винищувач F-22 Raptor Стелс винищувач 5 покоління ATF program Block 10 Block 20 Block 30 Block 35 Increment 3.1 Increment 3.2A Increment 3.2B sensor/EW upgrades ~183 Без експорту F-35 Lightning II Багатоцільовий стелс JSF program LRIP 1–11 Block 2B Block 3i Block 3F Block 4 (TR-3) weapons expansion sensor fusion upgrades 1300+ USAF Основний винищувач майбутнього A-10 Thunderbolt II Штурмовик A-10A A-10C precision upgrade glass cockpit modernization survivability upgrades partial retirement program ~300–350 Виведення поступово AC-130 Gunship Вогнева підтримка AC-130A/E/H AC-130U Spooky AC-130W Stinger II AC-130J Ghostrider precision strike upgrades ~20+ СпецопераціїСТРАТЕГІЧНІ БОМБАРДУВАЛЬНИКИ B-52 Stratofortress Стратегічний бомбардувальник B-52A–G B-52H avionics modernization CONECT upgrade B-52J program (new engines, AESA radar) ~85 До 2050+ B-1 Lancer Стратегічний бомбардувальник B-1A (cancelled) B-1B conventional-only conversion avionics upgrades structural fatigue program ~60–66 Високий знос B-2 Spirit Стелс бомбардувальник ATB program stealth coating iterations mission system upgrades limited avionics modernization 20 Ядерна тріада B-21 Raider Стелс нового покоління clean-sheet design digital architecture stealth optimization modular payload system AI-assisted mission systems 0 (план ~100) Майбутня замінаЗАПРАВНИКИ KC-135 Stratotanker Дозаправка KC-135A KC-135E KC-135R KC-135T engine modernization avionics upgrades ~440+ KC-46 Pegasus Новий заправник KC-46A digital cockpit RVS 1.0 → 2.0 defensive systems upgrades ~90+РОЗВІДКА / ISR U-2 Dragon Lady Висотна розвідка U-2A/B/C/D TR-1A/B U-2S sensor modernization ~30 RQ-4 Global Hawk БПЛА ISR Block 10 Block 20 Block 30 Block 40 radar + ISR upgrades ~25–35 RC-135 Rivet Joint SIGINT C-135 lineage Rivet Joint conversion ELINT/SIGINT upgrades mission system modernization ~20+ДРЛО E-3 Sentry AWACS E-3A E-3B/C E-3G modernization radar upgrades E-7 replacement program ~31 E-4B NAOC Командний літак 747-200 platform hardened systems nuclear command upgrades 4 “Doomsday aircraft”ТРАНСПОРТ C-130 Hercules Тактичний транспорт C-130A–H C-130J glass cockpit avionics modernization defensive systems upgrades ~300+ C-17 Globemaster III Стратегічний транспорт C-17A avionics upgrades defensive systems improvements ~220+ C-5 Galaxy Важкий транспорт C-5A/B/C AMP program RERP program C-5M Super Galaxy ~52БПЛА MQ-9 Reaper Ударний БПЛА MQ-9A Block 1–5 SATCOM upgrades extended range kits weapons expansion ~300+ MQ-1 Predator ISR БПЛА RQ-1 MQ-1 armed variant sensor upgrades retirement 0 Замінений MQ-9
Підготовка
Військові нагороди ВПС США
Військові звання ВПС США Рядовий та сержантський склад:
Код у ВПС СШАE-1E-2E-3E-4E-5E-6E-7E-8E-9Нарукавний шеврон Немає Назва рядовий авіації базовий рядовий авіації рядовий авіації першого класу старший рядовий авіації штаб-сержант технік-сержант майстер-сержант¹ старший майстер-сержант¹ головний майстер-сержант¹ головний сержант-майор головний майстер-сержант Повітряних сил СШААбревіатураABAmnA1CSrASSgtTSgtMSgtSMSgtCMSgtCCMCMSAFКод НАТОOR-1OR-2OR-3OR-4OR-5OR-6OR-7OR-8OR-9OR-9OR-9¹ ВПС США не мають окремого військового звання перший сержант, як в армії США