Вулиця Мостова — вулиця в Центральному районі міста Дніпро, розташована в історичній місцевості Фабрика. Нині є тупиковою вулицею — апендиксом, що відходить від проспекту Дмитра Яворницького.

Опис

Загальна довжина вулиці — 285 метрів. Забудова три-чотириповерхова. На вулиці знаходиться 14 будівель, з яких частина розташовані не в лінійному, а квартальному порядку.

Відомі будівлі

№ 2 — Багатоквартирний триповерховий житловий будинок з магазинами, кафе та художнім салоном на першому поверсі. № 2a — Багатоквартирний двоповерховий будинок. Колишній прибутковий будинок Технічної контори Й. Л. Коріна. № 3 — Дніпровський ліцей № 9 з поглибленим вивченням англійської мови. № 4 — Прокуратура Центрального району міста Дніпро. № 6 та 6а — Багатоквартирні триповерхові житлові будинки.

Історія

Є однією з історичних вулиць селища Катеринославської казенної суконної фабрики. Назва походить від кам'яного мосту через притоку річки Половиці, що протікала в даній місцевості та була взята в колектор у середині XX століття.

Як свідчать плани міста Катеринослава ХІХ — початку XX століть, вулиця перетинала Санкт-Петербурзьку (нині князя Ярослава Мудрого) і йшла до берега Дніпра, де тоді ще не існувало набережної.

У 1890-ті на вулиці виник двоповерховий прибутковий будинок Технічної контори Й. Л. Коріна, якому поліцейські надали адресу Мостова 2. Технічна контора Й. Л. Коріна розробляла проєктну документацію для промислових підприємств. У 1902 році вартість будинку становила 17000 карбованців. У 1911 році будинок мав дві квартири, в яких проживали Й. Л. Корін та П. І. Гельман.

Також на початку XX століття на розі Санкт-Петербурзької та Мостової вулиць в будинку А. Ф. Попової існувало Фабричне Відділення Центральної Талмуд-Тори (єврейський релігійний навчальний заклад для хлопчиків). У будинку проживав М. Г. Малісов.

Протягом 1920—1930-х років, у зв'язку зі зведенням промзони Дніпропетровського комбінату хлібопродуктів (нині ПрАТ «Дніпромлин») та олійної артілі (нині ЗАТ Дніпровський олійноекстракційний завод "Олейна") більша частина вулиці була знесена.

На розі Пропекту і Мостової наприкінці 1920-х зведено перлину конструктивізму - житловий кооператив "Червоний борошномел" (рос. Красный мукомол), в якому родини з заслугами вибралися з комуналок в окремі помешкання.

У 1934 році за адресою вул. Мостова 3 нібито ще знаходилася синагога «Бейт Гамедраш Гаяшан». Перед Другою світовою за цією адресою зведено будівлю Інституту іноземних мов, анульованого після Другої світової. Потім у тій же будівлі відкрито середню школу № 9 (нині ліцей з поглибленим вивченням англійської мови).

Під час німецько-нацистської окупації в цій будівлі перебував підвідділ гестапо. Протягом 1941 -1943 років у дворі навчального закладу нацистами розстріляно близько п'ятисот осіб з комуністичного підпілля, радянського партизанського руху, Організації українських націоналістів, молодіжних антинацистських груп та цивільного населення. Останки загиблих урочисто перепоховано 1967 року на Запорізький цвинтар м. Дніпра, тут згодом споруджено пам'ятник у вигляді скорбної жінки. У дворі школи було відкрито стелу "Ніхто не забутий, ніщо не забуто". У 1980-90-х побіля довоєнного корпусу школи споруджено велику будівлю спортзалу. Позад школи знаходиться автопідприємство.

Протягом 1930—1950-х років вулиця набула сучасного вигляду. Замість одноповерхової забудови Фабрики з'явилися сучасні багатоквартирні будинки.

Примітки