Фон ( звук) — логарифмічна одиниця для оцінки рівня гучності звуку.
Шкала фонів від шкали децибел відрізняється тим, що в ній значення гучності корелюються із чутливістю людського слуху на різних частотах. У чистого тону із частотою 1000 Гц рівень у фонах чисельно дорівнює рівню в децибелах, для інших частот використають виправлення з таблиці або спеціального графіка — кривих рівних гучностей, що являє собою стандартизоване (ISO 226) сімейство кривих, називаних також ізофонами.
Наприклад, якщо синусоїдальна хвиля частотою 100 Гц створює звуковий тиск з рівнем 60 дБ, то, провівши прямі, що відповідають цим значенням на діаграмі, знаходимо на їхньому перетинанні ізофону, що відповідає рівню гучності 50 фон, — виходить, даний звук має рівень гучності 50 фон.
Ізофона «0 фон», позначена пунктиром, характеризує поріг чутності звуків різної частоти для нормального слуху.
Див. також Гучність Звуковий тиск
Література П. Линдсей, Д. Норман Переработка информации у человека — М: Мир, 1974 Севашко А. В. Звукорежиссура и запись фонограмм. Профессиональное руководство — Изд.: Додэка-XXI, 2007 Бурдун Г. Д., Базакуца В. А. Единицы физических величин — Х: Вища школа, 1984 ISO 226:2003 Акустика. Нормальные кривые равной громкости
Посилання Наличие звука и субъективное слуховое ощущение Звук: немного теории Шум в децибелах Широкополосный звуковой диффузер