Allactaga euphratica — гризун родини Dipodidae і роду Scarturus. Вони відомі як стрибучі гризуни. Вони були знайдені в Пакистані, Афганістані, Ірані, Іраку, Йорданії, Кувейті, Саудівській Аравії, Сирії, а також зустрічаються дуже незначно в південно-східній ТуреччиніArslan, Atilla. "C-banding and Ag-NOR Distribution Patterns in Euphrates Jerboa, Allactaga Eupharatica." Mammalia Winter 76.4 (2012): 435. ArticleReach. Web. 17 Sept. 2013.. Природними місцями існування тушканчика є напівпустелі, субтропічні або тропічні сухі низинні луки і спекотні пустеліKryštufek, B. "Allactaga Euphratica." IUCN Red List of Threatened Species. N.p., 2008. Web. 01 Oct. 2013. <http://iucnredlist.org/details/854/0>..
Характеристики Цей тушканчик має довжину без хвоста від 77 до 140 мм, довжину хвоста від 144 до 210 мм, вагу від 48 до 92 г. Типовими є великі задні лапи довжиною від 50 до 68 мм. Вид має вуха довжиною від 29 до 52 мм і світло-коричневе хутро з сірими відтінками на голові і спині. На нижній стороні біле хутро. Сіро-коричневий хвіст має приплюснуту чорну китицю з білим кінчиком на кінці. Безпосередньо перед китицею хвіст має біле або оранжево-коричневе кільце. На нижній стороні пальців на нозі є короткі білі і нечисленні чорні волоски, які не утворюють китиці. Вид має білу емаль на передній частині різцівDon E. Wilson, Thomas E. Lacher Jr., Russell A. Mittermeier (Hrsg.): Handbook of the Mammals of the World. Volume 7 - Rodents II. Lynx Edicions, 2017, ISBN 978-84-16728-04-6, P. 91–92. З п'яти пальців на задніх лапах два зовнішніх лише рудиментарні. Зразки на великих висотах зазвичай мають темніше хутроHodgson, S.: Euphrates jerboa. In: Animal Diversity. University of Michigan.
Примітки