«Микола Шугай — розбійник» — роман-балада чеського письменника Івана Ольбрахта. Вперше опублікований у 1933 році. Події роману розгортаються в Підкарпатській Русі (тепер Закарпаття), під час та після Першої світової війни.

Сюжет Вся історія розгортається в Рутенії. Цей край забутий, люди тут дуже бідні, і єдиним джерелом їхнього існування є ліси, де, за переказами, живе Бог, і де є безліч зачарованих місць, куди навіть дикі тварини не наближаються. У романі написані дві окремі сюжетні лінії — легенда про Миколу Шугая та його реальне життя, які переплітаються між собою. Книга є алегорією законного правосуддя та прагнення людей до свободи.

Сюжет книги починається з війни, коли юний Микола Шугай та його друг-німець тікають з табору військовополонених і ховаються в хаті місцевої жінки. Там вони куштують зілля, яке робить їх куленепробивними. Однак на другий день вони дізнаються, що жінка була відьмою, вбивають її і тікають. Потім вони розходяться різними шляхами, і більше ніколи не зустрінуться. Після війни Микола повертається додому, в рідне село Колочава, де живе зі своєю дівчиною Ержикою. Після війни Колочава лежить у руїнах, а люди починають бунтувати, грабують місцевого нотаріуса та єврейські крамниці, сподіваючись скинути мера і встановити новий порядок. Наступного дня Чеський уряд надсилає загін солдатів, які встановлюють порядок. Однак у цей момент Микола стає страшним розбійником з легенди. Уряд намагається його зловити і затримати. Однак, коли за його голову призначають винагороду, його друг зраджує його і вбиває сокирою на лузі. Друг так і не отримує обіцяної винагороди. Микола похований на цвинтарі в Колочаві без надгробків і без труни, але легенда про нього живе в місцевих лісах.

Сприйняття У 1933 році Іван Ольбрахт був відзначений Чеською державною премією з літератури за цей роман. Присудження Державної премії не тільки не викликало загального схвалення, але й спровокувало бурхливу опозицію, особливо серед жандармерії тодішньої Підкарпатської Русі. Деякі періодичні видання стверджували, що «присудження премії в той час, коли цими особами було спроваджено на той світ 48 жандармів, викликало глибокий жаль у лавах чеських жандармів, і присудження премії, ймовірно, було помилкою».

Письменник відреагував на ці негативні відгуки статтею «Шугай-розбійник і „обурені“ жандарми», яку він опублікував у тижневику «Čin». Серед іншого, він писав: «У „Миколі Шугаї“ я зображую повоєнні умови в карпатському селі, а також запеклу боротьбу між державною владою і розбійником та його друзями. Час і регіон надали цій боротьбі свого характеру, і жорстокість чинилася з обох боків. Якщо дивитися на постать Шугая статично, особливо в той час, коли з ним довелося мати справу владі новоствореної держави, і якщо дивитися цивілізовано, то можна сміливо дати жандармському начальству презумпцію невинуватості в тому, що Шугай був бандитом. Але література — це щось інше, ніж служба безпеки, очі митця дивляться інакше, ніж очі державної влади, і Шугай з легенди, що народжується, — це не Шугай 1920 і 1921 рр. Моя книга — роман, а не історична монографія, і само собою зрозуміло, що все в ній відбувалося не так, як насправді, і що особи в ній — не реальні люди».

Видання українською Микола Шугай — розбійник. Книжково-журнальне видавництво. Львів. 1952. Переклад С. В. Масляка. Микола Шугай — розбійник. Книжково-журнальне видавництво. Львів. 1959. Переклад С. В. Масляка. Микола Шугай — розбійник. Книжково-журнальне видавництво. Львів. 1960. Переклад С. В. Масляка. Микола Шугай, розбійник. Ордена дружби народів видавництво «Карпати». Ужгород. 1990. Переклад С. В. Масляк, Д. І. Меденцій.

Екранізації та використання роману як літературної основи

Театр Балада для бандита — Мілан Ухде та Мілош Штедронь, Театр на струні в Брно. Колочава — Петро Ульріх, Міський театр Брно.

Екранізації «Nikola Suhaj» (1947, Чехословаччина). Реж. — Мирослав Йосип Крнанський. «Nikola Šuhaj loupežník» 1977, Чехословаччина). Гол. роль Петро Чепек. Реж. — Євжен Соколовський. «Balada pro banditu» 1979, Чехословаччина). Музична адаптація з Мирославом Донутилом у головній ролі.

Примітки