Аґа́Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600… — С. 244. (, ağa, «пан», «господар», «голова») — в Османській імперії начальник, хазяїн, головний слуга у маєтку.
Офіцерський титул і військове звання в османському війську: яничарський ага (, єнічері агаси), сипаський ага (, сіпахі агаси)У документах «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» 1734—1775 років словом «ага» позначаються офіцери яничарів або командири Османів (Лащенко, Х. 'Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови' , Перекладацька Майстерня 2000—2001). Після ліквідації яничарів у 1826 році — назва молодших і середніх офіцерів османської армії.
Звертання, складова частина імені, подібно до українського і польського «пан» або англійського «лорд». У турків — звернення до заможних землевласників. В багатьох тюркських мовах означає «старший брат» та використовується як поважне звертання до старших за віком.
Інше Ак-ага — в Османській імперії білий євнух у султанському палаці.
Примітки
Джерела Панашенко В. В. Ага // Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — С. 244. Посилання Ага (титул) // ВУЕ