Логофе́т (, , , ) — державна посада у Візантії. Титул згодом з'явився на Заході, зокрема, в Королівстві Сицилія.
Канцлер, голова господарської канцелярії, охоронець великої печатки, керівник межової справи в Молдовському князівстві та Волощини.
Візантійські логофети Дромологофет (λογοθέτης τοῦ δρόμου) — логофет пошт, відповідальний за імперську пошту, дипломатію і розвідку. У X—XI столітті носій цього титулу здійснював функції головного міністра імперії. Логофет генікону (Λογοθέτης τοῦ γενικοῦ) або (ὁ γενικός), який виконував функції міністра фінансів. Логофет Стратіотік (λογοθέτης τοῦ στρατιωτικοῦ), відповідальний за постачання візантійської армії, хоча точні його обов'язки не цілком ясні. Логофет стад (Λογοθέτης τῶν ἀγελῶν), який керував казенними маєтками (мітато) в західній Малій Азії, які постачали коней і мулів для армії і поштової служби. Логофет ейдік, який відповідав за імператорську скарбницю, мануфактури, склади і монополії. В епоху Римської імперії йому відповідав титул comes rerum privatarum. Логофет претор (Λογοθέτης τοῦ πραιτωρίου), один з двох головних помічників єпарха Константинополя. Логофет приватного майна. Великий логофет (Μέγας λογοθέτης), посаду спочатку з'явилася під назвою logothetēs tōn sekretōn в правління Олексія I Комніна для нагляду за іншими державними службами та координації їх діяльності.
Посилання Логофет // Логофет Великий