Грома () — вимірювальний та геодезичний інструмент давньоримських агріменсорів .
Назва Назва, ймовірно, походить від спотвореного в етруській грецького слова γνώμων (див. гномон) у значенні «кутник». Латинською називалося також ferramentum (букв. «залізний пристрій», за матеріалом основної частини), tetrans і stella («зірка», за формою верхньої частини).
Пристрій та застосування
Складається з довгої вертикальної жердини, до вершини якого прикріплена поперечка (або хрест) на поворотному механізмі; вона може переміщатися горизонтально. До кожного кінця поперечки (хреста) прикріплено виска. Встановивши грому в ґрунті, агріменсор фіксував хрест відповідно сторонам світла, орієнтуючись за становищем сонця і схилом. Помічник відходив на сто кроків і клав вантаж, який позначав напрямок, відповідно до вказівок агріменсора. Так відзначалися осі майбутньої розмітки, що відповідають сторонам світла.
Грома спочатку використовувалася в етруському ритуалі заснування міст, потім землемірами в Римі, зокрема, при розмірені землі під будівництво міста чи римського табору. «Громою» називали також центр такого табору чи форуму у місті, перетин кардо та декумануса, тому що прямий кут цього перетину спочатку був накреслений агріменсором за допомогою громи.
Декілька гром виявлено при розкопках, можлива детальна реконструкція їхнього пристрою.
Література Cesare Polli, Marco Ceccarelli, Michela Cigola. The groma, the surveyor’s cross and the chorobates. In-depht notes on the design of the old instruments and their use (La Groma, lo Squadro agrimensorio e il corobate. Note di approfondimento su progettazione e funzionalità di antiche strumentazioni) // Disegnare Idee Immagini. Anno XXII. n. 42/2011. Pp. 22-33. Jean Peyras. Le vocabulaire militaire des arpenteurs latins du Haut-Empire // Jean Peyras. Les vocabulaires techniques des arpenteurs romains // Actes du colloque international (Besançon, 19-21 septembre 2002). Vol. 993. Besançon, Institut des Sciences et Techniques de l’Antiquité. Coll. ISTA, 2006, chap. 1, pages 137—148. Klaus Grewe. Chorobat und Groma. Neue Gedanken zur Rekonstruktion und Handhabung der beiden wichtigsten Vermessungsgeräte antiker Ingenieure // Bonner Jahrbücher. Bd. 209, 2009. S. 109—128. Nikolaus Thurn. Die Geburt der Theorie aus dem Instrument. Über Bedienung und Bedeutung der antiken Instrumente Groma und Lyra. Fink, Paderborn u. a. 2008. ISBN 978-3-7705-4474-5.
Посилання Креслення громи Опис та креслення громи