Маргарет де Невілл, також відома як Маргарет де Лонгвіллерс і доміна Маргарета де Невілл (бл. 1252 – лютий 1318/1319) — англійська землевласниця й благодійниця в Йоркширі та Ланкаширі в XIII та XIV століттях. Її спадок сприяв зміцненню влади та впливу роду Невіллів.

Біографія Маргарет де Лонгвіллерс (також відома як Лунгвільєрс) народилася у Фарнлі, Йоркшир, у 1252 році або раніше.Mosley, Charles, editor. Burke's Peerage and Baronetage, 106th edition, 2 volumes. Crans, Switzerland: Burke's Peerage (Genealogical Books) Ltd (1999), vol. 1, p.13. Вона була дочкою і спадкоємицею Джона де Лунгвільєрса та успадкувала землі в Горнбі, а також інші володіння в Ланкаширі, Західному райдингу Йоркширу та Лінкольнширі,McNiven, Peter (2004). "Neville [de Neville] family (per. c. 1267–1426), gentry". Oxford Dictionary of National Biography (online ed.). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/54532. . Retrieved 15 September 2021. (Subscription or UK public library membership required.) після його смерті в 1255 році. До цих володінь належали маєтки в Горнбі, Кононлі, Фарнхіллі, Гаргрейві, Клекгітоні, Фарнлі та Армлі. Маргарет одружилася з Джеффрі де Невіллом (сином Джеффрі де Невілла та Джоан з Монмута) до 1267 року. Саме їхній шлюб сприяв консолідації багатства та впливу роду Невіллів.

У шлюбі Маргарет народила шестеро дітей, які дожили до повноліття. Після смерті чоловіка (прибл. 1285 р.) Маргарет активно працювала над тим, щоб зберегти контроль над своїми володіннями. Однак цей контроль залежав від отримання ліцензії від корони, якщо вона знову одружиться. У 1285 році вона отримала "судовий наказ про володіння" у замку Горнбі.G.E. Cokayne; with Vicary Gibbs, H.A. Doubleday, Geoffrey H. White, Duncan Warrand and Lord Howard de Walden, editors, The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, Extant, Extinct or Dormant, new ed., 13 volumes in 14 (1910–1959; reprint in 6 volumes, Gloucester, U.K.: Alan Sutton Publishing, 2000), volume IX, page 488. У 1288/89 роках вона закріпила маєток Гаттон Магна за собою довічно.'Parishes: Hutton Magna or Hutton Longvilliers', in A History of the County of York North Riding: Volume 1, ed. William Page (London, 1914), pp. 84–86. British History Online http://www.british-history.ac.uk/vch/yorks/north/vol1/pp84-86 [accessed 29 October 2021]. У 1293 році їй було надано ліцензію, що свідчить про те, що вона, ймовірно, повторно вступила в шлюб. У 1294 році вона була зобов’язана забезпечити військову службу в Гасконі, а у 1300 році — проти шотландців.

У «Книзі актів абатства Болтон» збереглися записи про її благодійність. У цих записах, замість того щоб називати себе «дружиною ...» чи «дочкою ...», Маргарет де Невілл використовувала власні імена: як "domina Margareta de Longvl", так і "domina Margareta de Nevill".Legg, Katrina Jane (2002) An edition of the Coucher Book and charters of Bolton Priory (Yorkshire). PhD thesis, University of Sheffield. 174.

Маргарет де Невілл померла у 1318 або 1319 році та, можливо, була похована в абатстві Болтон. Під час її похорону бідним було роздано 1440 галонів елю. Настоятель Болтонського монастиря був виконавцем її заповіту. Після її смерті виникла суперечка щодо успадкування маєтку у Фарнлі.

Шлюб та нащадки У шлюбі Маргарет народила дітей:

Джон I де Невілл з Горнбі, який одружився з Пернел Джеффрі Невілл Роберт I де Невілл з Горнбі, який одружився з Ізабель, дочкою Роберта де Байрона Едмунд де Невілл, який одружився з Ізольдою, дочкою Роберта з Фламборо Вільям Маргарет, яка одружилася з Робертом де Нортмілфордом

Примітки