Гіперхолестеринемія

Гіперхолестеринемія, гіперхолестеролемія — це наявність високого рівня холестерину (холестеролу) в крові. Це форма гіперліпідемії (високий рівень ліпідів у крові), гіперліпопротеїнемії (високий рівень ліпопротеїнів у крові) та дисліпідемії (будь-які порушення рівня ліпідів і ліпопротеїнів у крові).

Підвищений рівень холестерину у крові може бути наслідком особливості харчування, ожиріння, спадкових (генетичних) захворювань (таких як мутації рецепторів ЛПНЩ при сімейній гіперхолестеринемії ) або наявності інших захворювань, таких як діабет 2 типу та недостатня функція щитоподібної залози.

Холестерин є одним із трьох основних класів ліпідів, які виробляються та використовуються всіма клітинами тварин для формування мембран. Рослинні клітини виробляють фітостероли (схожі на холестерин), але в невеликих кількостях. Холестерин є попередником стероїдних гормонів і жовчних кислот. Оскільки холестерин нерозчинний у воді, він транспортується в плазмі крові в оточенні білкових молекул (ліпопротеїнами).

Ліпопротеїни класифікуються за їх щільністю: ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ліпопротеїни середньої щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ). Усі ліпопротеїни несуть холестерин, але підвищені рівні ліпопротеїнів, крім ЛПВЩ (так званий холестерин не-ЛПВЩ), зокрема холестерину ЛПНЩ, пов’язані з підвищеним ризиком атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Навпаки, вищий рівень холестерину ЛПВЩ є захисним.

Уникнення споживання трансжирів і заміна насичених жирів у раціоні дорослих на поліненасичені жири є рекомендованими дієтичними заходами для зниження загального холестерину в крові та ЛПНЩ у дорослих. У людей з дуже високим рівнем холестерину (наприклад, сімейна гіперхолестеринемія) лише дієти часто недостатньо для досягнення бажаного зниження рівня ЛПНЩ, і зазвичай потрібні гіполіпідемічні ліки. За необхідності проводяться інші методи лікування, такі як аферез ЛПНЩ або навіть хірургічне втручання (для особливо важких підтипів сімейної гіперхолестеринемії). Близько 34 мільйонів дорослих у Сполучених Штатах мають високий рівень холестерину в крові.

Ознаки та симптоми

Хоча гіперхолестеринемія сама по собі протікає безсимптомно, тривале підвищення рівня холестерину в сироватці крові може призвести до атеросклерозу (утворення жирових бляшок в артеріях, так зване «затвердіння артерій»). Протягом десятиліть підвищений рівень холестерину в сироватці крові сприяє утворенню атероматозних бляшок в артеріях. Це може призвести до прогресуючого звуження уражених артерій. Крім того, менші бляшки можуть розірватися та спричинити утворення тромбу та перешкоджати кровотоку. Раптова закупорка коронарної артерії може призвести до серцевого нападу. Закупорка артерії, що живить мозок, може спричинити інсульт. Якщо розвиток стенозу або оклюзії є поступовим, кровопостачання тканин і органів повільно зменшується, поки функція органу не порушується. У цей момент ішемія тканин (обмеження кровопостачання) може проявлятися специфічними симптомами. Наприклад, тимчасова ішемія головного мозку (яка зазвичай називається транзиторною ішемічною атакою) може проявлятися як тимчасова втрата зору, запаморочення та порушення рівноваги, утруднене мовлення, слабкість, оніміння чи поколювання, як правило, на одній стороні тіла. Недостатнє кровопостачання серця може спричинити біль у грудях, а ішемія ока може проявлятися тимчасовою втратою зору на одне око. Недостатнє кровопостачання ніг може проявлятися болем у литках під час ходьби, а в кишечнику – болем у животі після прийому їжі.

Деякі типи гіперхолестеринемії призводять до специфічних фізичних ознак. Наприклад, сімейна гіперхолестеринемія (гіперліпопротеїнемія типу IIa) може бути пов’язана з появою ксантелазм (жовтуватими плямами під шкірою навколо повік), сенільної дуги (біле або сіре забарвлення периферичної рогівки ), та ксантомами сухожиль (відкладенням жовтуватого матеріалу, багатого на холестерин), особливо пальців. Гіперліпідемія III типу може бути пов’язана з ксантомами на долонях, колінах і ліктях.

Причини

Гіперхолестеринемія, як правило, зумовлена поєднанням екологічних і генетичних факторів. Фактори навколишнього середовища включають вагу, режим харчування та стрес. Фактором ризику також є самотність.

Дієта Дієта впливає на рівень холестерину в крові, але розмір цього впливу різний у різних людей.

Дієта з високим вмістом цукру або насичених жирів підвищує загальний холестерин і ЛПНЩ.

Було показано, що транс-жири знижують рівень ліпопротеїнів високої щільності, одночасно підвищуючи рівень ЛПНЩ.

Огляд 2016 року представив докази того, що харчовий холестерин пов’язаний з підвищенням рівня холестерину в крові. Станом на 2018 рік виявилося помірне позитивне залежне від дози співвідношення між споживанням холестерину та холестерином ЛПНЩ.

Захворювання та лікування Низка інших захворювань також може підвищувати рівень холестерину, включаючи цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, алкоголізм, моноклональну гаммапатію, діалізну терапію, нефротичний синдром, гіпотиреоз, синдром Кушинга та нервову анорексію.

Деякі ліки можуть перешкоджати метаболізму ліпідів: тіазидні діуретики, циклоспорин, глюкокортикоїди, бета-блокатори, ретиноєва кислота, антипсихотики, певні протисудомні препарати та ліки від ВІЛ, а також інтерферони.

Генетика Генетичний зв'язок, як правило, виникає внаслідок комбінованих ефектів кількох генів, що відоме як «полігенне захворювання», хоча в деяких випадках вони можуть походити від дефекту одного гена, як це спостерігається при сімейній гіперхолестеринемії. При сімейній гіперхолестеринемії мутації можуть бути присутніми в гені APOB (аутосомно-домінантному), гені LDLRAP1 (аутосомно-рецесивному), варіанті аутосомно-домінантної сімейної гіперхолестеринемії ( HCHOLA3 ) гена PCSK9 або гені рецептора ЛПНЩ. Сімейна гіперхолестеринемія вражає приблизно одну з 250 осіб.

Литовське єврейське населення може демонструвати генетичний ефект засновника. Один із варіантів, G197del LDLR, який причетний до сімейної гіперхолестеринемії, був датований 14 століттям.

Діагностика +Розшифровка рівня холестерину Тип холестерину ммоль/л мг/дл Інтерпретація Загальний холестерин <5,2 <200 Бажаний рівень which cites 5.2–6.2 200–239 Граничний >6.2 >240 Високий Холестерин ЛПНЩ <2,6 <100 Найбажаніший 2.6–3.3 100–129 Добре 3.4–4.1 130–159 Граничний, високий 4.1–4.9 160–189 Високий і небажаний >4,9 >190 Дуже високий Холестерин ЛПВЩ <1,0 <40 Небажано; підвищений ризик 1,0–1,5 41–59 Добре, але не оптимально >1,55 >60 Добре; знижений ризик У США та деяких інших країнах холестерин вимірюється в міліграмах на децилітр (мг/дл) крові. У Великобританії, більшості європейських країн і Канаді мірою є мілімоль на літр крові (ммоль/л).

Для здорових дорослих Національна служба охорони здоров’я Великобританії рекомендує верхню межу загального холестерину 5 ммоль/л, а холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) 3 ммоль/л. Для людей з високим ризиком серцево-судинних захворювань рекомендована межа загального холестерину становить 4 ммоль/л і 2 ммоль/л для ЛПНЩ.

У Сполучених Штатах Національний інститут серця, легенів і крові при Національному інституті здоров’я класифікує загальний холестерин нижче 200 мг/дл як «бажаний», від 200 до 239 мг/дл як «граничний високий» і 240 мг/дл або більше як «високий».

Немає абсолютної межі між нормальним і аномальним рівнями холестерину, і значення слід розглядати у зв’язку з іншими станами здоров’я та факторами ризику.

Високий рівень загального холестерину підвищує ризик серцево-судинних захворювань, особливо ішемічної хвороби серця. Рівні холестерину ЛПНЩ або холестерину не-ЛПВЩ передбачають майбутню ішемічну хворобу серця; який з них є кращим провісником, спірне. Високі рівні низького щільного ЛПНЩ можуть бути особливо несприятливими, хоча вимірювання малого щільного ЛПНЩ не рекомендується для прогнозування ризику. У минулому рівні ЛПНЩ і ЛПДНЩ рідко вимірювалися безпосередньо через вартість.

Рівень тригліцеридів натщесерце брали як показник рівня ЛПДНЩ (загалом близько 45% тригліцеридів натще складається з ЛПДНЩ), тоді як ЛПНЩ зазвичай оцінювали за формулою Фрідевальда:

ЛПНЩ загальний холестерин – ЛПВЩ – (0,2 х тригліцериди натще).

Однак це рівняння недійсне для зразків крові не натще або якщо тригліцериди натще підвищені (>4,5 ммоль/л або >~400 мг/дл). Таким чином, останні рекомендації свідчать про використання прямих методів для вимірювання ЛПНЩ, де це можливо. Під час оцінки гіперхолестеринемії може бути корисним вимірювання всіх субфракцій ліпопротеїнів ( ЛПДНЩ, ліпропротеїни проміжної щільності, ЛПНЩ та ЛПВЩ). Вимірювання аполіпопротеїнів і ліпопротеїну (a) також може мати значення. Зараз рекомендується генетичний скринінг, якщо підозрюється форма сімейної гіперхолестеринемії.

Класифікація Класична класифікація гіперхолестеринемії була створена за допомогою електрофорезу ліпопротеїнів і класифікації Фредріксона. Новіші методи, такі як «аналіз субкласів ліпопротеїнів», відображують сучасні покращення у розумінні зв’язку між прогресуванням атеросклерозу та клінічними наслідками. Якщо гіперхолестеринемія є спадковою (сімейна гіперхолестеринемія), в сімейному анамнезі частіше виявляється більш ранній початок атеросклерозу.

Скринінг Робоча група з профілактичних послуг США у 2008 році наполегливо рекомендувала проводити рутинний скринінг для чоловіків віком від 35 років і жінок від 45 років на порушення ліпідів і лікування аномальних ліпідів у людей з підвищеним ризиком ішемічної хвороби серця. Вони також рекомендують регулярно проводити скринінг чоловіків віком від 20 до 35 років і жінок віком від 20 до 45 років, якщо вони мають інші фактори ризику ішемічної хвороби серця. У 2016 році вони дійшли висновку, що тестування загального населення віком до 40 років без симптомів не має зрозумілої користі.

У Канаді скринінг рекомендується для чоловіків від 40 років та для жінок від 50 років. У осіб з нормальними показниками скринінг рекомендується раз на 5 років. Після початку приймання статинів, подальше тестування дає мало користі, за винятком, можливо, визначення дотримання режиму лікування.

У Сполученому Королівстві після того, як у когось діагностують сімейну гіперхолестеринемію, клініцисти, члени сім’ї або обидва зв’язуються з родичами першого та другого ступеня, щоб з’явитися для тестування та лікування. Дослідження показують, що ліше контакт з клініцистом призводить до того, що більше людей звертаються на тестування.

Лікування Рекомендації щодо лікування були засновані на чотирьох рівнях ризику серцевих захворювань. Для кожного рівня ризику встановлюються рівні холестерину ЛПНЩ, що представляють цілі та порогові значення для лікування та інших заходів. Чим вище категорія ризику, тим нижчі пороги холестерину. +Порогові значення рівня холестерину ЛПНЩ Категорія ризику Критерії категорії ризику Необхідні зміни способу життя Необхідні ліки Кількість факторів ризику† 10-річний ризик ішемії міокарда ммоль/літр мг/дл ммоль/літр мг/дл Високий Діагностована хвороба серця АБО >20% >2,6 >100 >2,6 >100 Помірно високий 2 або більше факторів ризику ТА 10–20% >3.4 >130 >3.4 >130 Помірний 2 або більше факторів ризику ТА <10% >3.4 >130 >4.1 >160 Низький 0 або 1 факторів ризику >4.1 >160 >4,9 >190 †Фактори ризику включають куріння сигарет, гіпертонію (АТ ≥140/90 мм рт.ст. або прийом антигіпертензивних препаратів), низький рівень холестерину ЛПВЩ (<40 мг/дл), сімейний анамнез передчасних захворювань серця та вік (чоловіки ≥45 років; жінки ≥55 років). Було показано, що для тих, хто входить до групи високого ризику, поєднання зміни способу життя та прийому статинів знижує смертність.

Спосіб життя Людям із високим рівнем холестерину рекомендовано змінити спосіб життя: відмова від куріння, обмеження споживання алкоголю, збільшення фізичної активності та підтримка нормальної ваги.