Юзефат Охоцький (, бл. 1750–1806) — василіанський священик.
Брав участь у коронації образу Почаївської Божої Матері (1773 р.), служив вчителем в Любарі, п'ять років студіював теологію в Римі, отримавши ступінь доктора, відвідав Венецію, Тіроль, Відень, досконало оволодів латинською, італійською та французькою мову.
По поверненню — був ректором василіанської школи в Любарі, з 1783 — Овруцького поєзуїтського колегіуму, у травні 1787 р. вітав в Тульчині Станіслава Августа, з 1790 — член Цивільно-військової комісії Овруцького повіту, голова житомирського сеймика 1791 р.
Після другого розділу Речі Посполитої у 1793 р. — брав участь у конспіративній діяльності. Після викриття змови разом з братами Яном Дукланом і Яном Непомуценом у травні 1794 р. був заарештований у Житомирі, звідки був етапований до Смоленська, а потім у Туринськ до Сибіру. У 1796 р. був звільнений, повернувся до Овруча.
Мемуари Ю. Охоцького охоплюють період між 1793—1797 рр.
Література Крашевський Ю. І. Пам'ятники Я. Дуклана Охоцького. Вільно, 1857.
Єршов В. О. Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності / В. О. Єршов. – Ж: Полісся, 2008. – 624 с.
Вацлав Щигельський (pol. Szczygielski) Jozafat Ochocki h. Ostoja [w:] Polski Słownik Biograficzny tom XXIII wyd. 1978
Див. також Ян Охоцький
Примітки