Махмуд I ( 2 серпня 1696, Едірне — 13 грудня 1754, Стамбул) — двадцять четвертий турецький султан (з 1730 року).
Життєпис Син султана Мустафи II і Саліхи Султан. Прийшов до влади 30 вересня 1730 року в результаті повстання Патрона Халіла. На початку його правління фактична влада в Константинополі (Стамбулі) належала лідерам повстанців. Справжнє правління Махмуда розпочалося 25 листопада 1730 року. Перш за все, Стамбул був узятий під суворий контроль. Було схоплено близько двох тисяч підозрілих людей, когось стратили, когось заслали . 15 листопада 1731 року Патрон Халіл був убитий за наказом Махмуда I. Згодом повстання його прихильників було жорстоко придушене.
Під час правління Махмуда I робилися спроби модернізувати османську армію за європейськими зразками під керівництвом графа де Бонневаль, француза, який прийняв іслам. Через опір яничар ці спроби завершилися невдачею.
Результатом поразки у війні з Персією (1730—1735) стала втрата Османською імперією Кавказу, а спроба повернути його іншою війною (1743—1746) була невдалою. Підписаний у 1746 мирний договір закріпив кордони, встановлені ще за Каср-і-Ширинським договором 1639 року.
В російсько-турецькій війні (1735—1739) довелося також воювати з Австрією, якій було завдано низку поразок і в результаті османи повернули собі Північну Сербію з Белградом і Малу Валахію, втрачені в 1718. Але за Белградським договором (1739) довелося віддати Азов Росії.
Помер султан Махмуд І 2 жовтня 1754. Його наступником став його брат Осман III.
Примітки
Джерела
Посилання
[прожив 58 років]