Гу́бно-губні́ при́голосні — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: при їхній вимові задіяні обидві губи. Інша назва — білабіа́льні при́голосні ( — «двогубий»). У приблизно 0,7 % мов світу губно-губні не вживаються (клінкіт, онейда, вічита та інші індіанські мови).
Губно-губні приголосні [m] (м) — дзвінкий губно-губний носовий [m̥] (твердий м) — глухий губно-губний носовий [p] (п) — глухий губно-губний проривний [b] (б) — дзвінкий губно-губний проривний [ɸ] (твердий ф) — глухий губно-губний фрикативний [β] (б-в) — дзвінкий губно-губний фрикативний [β̞] (твердий б) — губно-губний апроксимант [ʙ] (б-бр) — губно-губний дрижачий [ⱱ̟] / [ⱳ] (в) — губно-губний одноударний [ʘ] — губно-губний клік
Джерела