«Літопис книг» — український державний бібліографічний покажчик, видання Книжкової палати України, довідково-бібліографічне видання, призначене для працівників наукових установ, бібліотек, фахівців різних галузей, видавців тощо; орган державної бібліографії УкраїниЛітопис книг (видання) // Українська бібліотечна енциклопедія.
Історія
УРСР Заснований у 1924 році як «Літопис українського друку».
Періодичність, назва та види матеріалів, що реєструються, змінювалися: у 1924 — 12 номерів щомісяця, з 1925 по 1926 — двічі на місяць, з 1927 по 1928 — щотижня, з 1929 по 1930 — 4 номери щоквартально, у 1935 — щомісяця, з 1936 по 1940 — 24 випуски щороку, з 1945 по 1983 — щомісяця, з 1984 — двічі на місяць.
У 1935 році перейменований на «Літопис друку». З 1931 по 1934 рік не виходив, матеріали за ці роки видано у 1936 році під назвою «Літопис друку УСРР: систематичний покажчик». З 1942 по 1945 рік літописи не видавали. У 1951 році опублікований систематичний покажчик «Літопис друку УРСР. Книги» за 1942—1944 роки.
З 1924 по 1928 у літописі реєстрували книги й брошури, графічні та нотні видання, календарі, таблиці, аркушеві та періодичні видання, з 1929 — книжкові та нотні видання, з 1930 — книжкові, нотні, офіційні видання, журнальні статті, рецензії тощо, з 1935 — книжкові і нотні видання. З 1936 року почали видавати окремими серіями «Літопис друку. Книги», «Літопис друку. Журнальні статті», «Літопис друку. Рецензії», з 1937 — «Літопис друку УРСР. Книги», «Літопис друку. Газетні статті», з 1938 — «Літопис друку. Твори образотворчого мистецтва», з 1954 — «Літопис музичної літератури» («Літопис нот»), з 1973 — «Літопис періодичних видань УРСР».
За 1945 рік «Літопис» надрукували на машинці в чотирьох примірниках, як службовий і архівний документ. З 1924 по 1989 рік друкували у Харкові, з 1990 — в Києві, на власній поліграфічній базі Книжкової палати України.
Статистика У 1970-ті роки в УРСР виходило друком майже 10% усієї книжкової продукції СРСР. Загалом упродовж 1918—1975 років у республіці було видано понад 300 тисяч назв книжок і брошур українською мовою, мовами національних меншин та зарубіжних країн. Для ширшого й оперативнішого інформування установ і громадян у «Літописі книг» разом з книжковою продукцією були представлені й видання журнального типу, автореферати дисертацій тощо. Упродовж 1971—1975 років «Літопис» щорічно вміщував відомості про 13—14 тисяч назв таких видань.
Україна До 1992 року книги та брошури були згруповані у 50-ти основних розділах згідно з «Єдиною схемою класифікації літератури у видавництвах, книжковій торгівлі та державній бібліографії».
З 1993 року групування здійснюється за УДК (розділи 0—94). В кожному розділі є підрозділи та рубрики відповідно до їх змісту. Якщо певне видання може бути відображено в різних розділах, його опис подається в одному з них, а в інших застосовують посилання до відповідного номера запису.
З 1992 по 1993 рік бібліографічний опис видань здійснювали лише українською мовою, а мову видання вказували у примітках; з 1994 року видання описують мовою оригіналу.
У 1996 році Книжкова палата України заснувала серію «Національна бібліографія України», у якій видають покажчики відповідно до видового відображення матеріалів. Зокрема, «Літопис книг», «Літопис журнальних статей», «Літопис газетних статей», «Літопис образотворчих видань», «Літопис нот», «Літопис картографічних видань» і «Літопис авторефератів дисертацій».
Кожен номер покажчика вміщує в середньому 700—800 назв. У випусках «Літопису» протягом 2019 року загалом відображено 17 634 назви книжкових видань.
Опис Літописи видають на основі аналізу видань, що надходять до Книжкової палати України як обов'язкові примірники. «Літопис книг» містить поточну інформацію про книги і брошури всіх видів і типів: офіційні, наукові, науково-популярні, громадсько-політичні, науково-виробничі, навчальні, довідкові, релігійні, літературно-художні, видання для дітей та юнацтва, які видають в Україні. Вміщує інформацію про видання, що вийшли тиражем понад 100 примірників. Видання з питань бібліографії та літературно-художні відображають незалежно від тиражу. Систематичне розміщення матеріалу, всередині рубрик — алфавітне. Бібліографічні записи групують за системою класифікації «Універсальна десяткова класифікація» (УДК), що охоплює всі галузі знань. Опис джерел — за державними стандартами. У кожному виданні подають допоміжні покажчики: іменний, географічний, предметний, назв, перелік мов, якими надруковано книги. До 24-го номера додають покажчик серій, вип.уск яких зареєстровано упродовж року. Бібліографічний опис документів у літописах здійснюють мовою оригіналу. Тираж — 76—87 примірників. Головний редактор — М. Сенченко (з 2013 року).
Бібліографічний опис книг і брошур в «Літописі книг» здійснюється згідно з державними стандартами. Для систематизації книг, брошур Книжкова палата України використовує власні видання «Розташування бібліографічних записів у бібліографічних покажчиках на основі Універсальної десяткової класифікації таблиці класифікації» (2013) та УДК.
Формування електронного інформаційного масиву «Літопису книг» у Книжковій палаті України здійснює відділ наукової підготовки державних бібліографічних покажчиків; редагування і підготовку видання до друку — відділ наукового редагування бібліографічної інформації. Електронні версії випусків державного бібліографічного покажчика «Літописа книг» (з 2004 року) розміщені на сайті Книжкової палати України в розділі «Національна бібліографія».
Див. також
Багалій Дмитро Іванович Меженко Юрій Олексійович Годкевич Михайло Абрамович
Примітки
Джерела та література
Устіннікова О. Біля витоків державної бібліографії (до 85-річчя «Літопису українського друку») / О. Устіннікова, Н. Палащина // Вісн. Кн. палати. — 2009. — № 2. — С. 26—29. Очеретяна Л. «Літопис книг» у структурі інформаційного забезпечення суспільства / Л. Очеретяна // Вісн. Кн. палати. — 2011. — № 4. — С. 19—22. Швецова-Водка Г. М. Облік текстових неперіодичних видань (книг та брошур) / Г. М. Швецова-Водка // Поточна державна бібліографія України: лекція для студентів спеціальності «Інформ., бібл. та архів. справа» — Рівне: РДГУ, 2016. — С. 27—28. Клюшніченко О. Книги України в дзеркалі державної бібліографії (за матеріалами бази даних державної бібліографії «Літопис книг» за 2018 р.) / О. Клюшніченко, Л. Очеретяна // Вісн. Кн. палати. — 2019. — № 7. — С. 9—17.