Амеде Озанфан (; 15 квітня 1886, Сен-Кантен — 4 травня 1966, Канни) — французький художник і теоретик мистецтва, один з головних представників пуризму.
Біографія Навчався в художній школі Сен-Кантена. Приїхавши до Парижа у 1906 році, Озанфан навчався в академії Ля-Палетт (), де вивчав архітектуру і живопис. У 1910—1912 роках здійснив поїздки в Росію, Італію, Бельгію та Нідерланди. Потім видавав журнал «L’Élan» (, 1915—1917). У співавторстві з архітектором Шарль-Едуаром Жаннере (відомий під псевдонімом як Ле Корбюзьє) написав брошуру «Після кубізму» (1918), яка стала маніфестом нового напрямку — пуризму. Ініціатори цього напряму вважали, що мальовничі форми повинні бути настільки ж виразними, як лінії сучасних технічних пристроїв. Озанфаном і Ле Корбюзьє розвивали положення машинної естетики в заснованому ними журналі «L'Esprit nouveau» (, 1920—1925) і були узагальнені в їх книзі «Сучасний живопис» (1924). Однією із найзначніших теоретичних робіт Озанфана є «Мистецтво» (1928).
Мешкав у Лондоні (1935—1938), там відкрив власну художню школу. У 1938 році переїхавши в Нью-Йорк, він також створив Школу витончених мистецтв Озанфана. В ній він виклав теорію преформізму, яка полягає в тому, що образи великого мистецтва постійно перебувають у підсвідомості людства, чекаючи на появу художника, здатного втілити їх у конкретних творах.
Живопису Озанфана характерні граничні економія коштів, скупе використання кольору, чіткий графізм плавних контурів, які окреслювали загальну схему предмета (Перламутр № 1, 1922, Париж, Національний музей сучасного мистецтва; Графіка на чорному тлі, 1922, Москва, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна; Фуга, Чикаго, Інститут мистецтв; Графин, гітара, стакан і пляшки на сірому столі, 1920, Базель, Художній музей). Прагнучи до синтезу мистецтв, Озанфана створив ряд настінних композицій для Національного музею сучасного мистецтва в Парижі, серед яких найзначніші Чотири раси (1928) та Життя (1933—1938).
У 1950-х роках художник відійшов від строгих нормативів пуризму; у ці роки його живопис набув відчуття повітряного середовища, колорит збагатився півтонами, з'явились дрібні деталі.
Картини Bouteille, pipe et livres, 1918, Музей мистецтв Гренобля Guitare et bouteilles, 1920, Колекція Пеггі Гугенхайм Composition puriste, 1923, Колекція Ларош La Grotte aux baigneuses, 1931 Vie biologique, 1931—1938, Національний музей сучасного мистецтва Après l'orage sur l'Hudson Le Lac aux voiles, 1959 Vie, Національний музей сучасного мистецтва. Літературні твори Le Manifeste du purisme, 1918, у співавторстві з Ле Корбюзьє Art-I. Bilan des Arts Modernes; II. Structure d'un nouvel esprit, 1928 Mémoires 1886—1962, Éditions Seghers, Paris 1968
Галерея
Література Ozenfant A., Jeanneret E. Après le cubisme. Paris, 1918; Ozenfant A. La peinture moderne. Paris, 1924; Ozenfant A. Art. Bilan des arts modernes en France. Paris, 1928; Cogniat R. Ozenfant. Paris, 1963; Ozenfant. Exhibition catalogue by John Golding. New York, 1973.
Примітки
Джерела
Посилання Твори на Artcyclopedia