Володимир Петрович Акулов (, Гусятин Тернопільської області) — український вчений-фізик, педагог. Доктор фізико-математичних наук (1987). Професор (1989).
Життєпис У 1968 році закінчив Харківський університет.
З 1968 по 1978 рік працював молодшим науковим співробітником у Харківському фізико-технічному інституті, 1978—1989 — старшим науковим співробітником, 1990—1997 — провідним науковим співробітником.
У 1989—1993 роках обіймав посаду професора у Харківському педагогічному університеті.
Від 1998 року — професор Коледжу Баруха при Нью-Йоркському університеті.
Наукова діяльність Акулов досліджує математичні методи у фізиці та питання теорії елементарних частинок. Спільно з Д. Волковим запропонував новий вид симетрії між бозонами та ферміонами — суперсиметрію — та вивчав її спонтанне порушення.
Основні праці
О возможном универсальном взаимодействии нейтрино // Письма ЖЭТФ. 1972. Вып. 16 (співавтор); Голдстоуновские поля со спином 1/2 // ТМФ. 1974. Т. 18 (співавтор); Об общековариантных теориях калибровочных полей на суперпространстве. Х., 1977; Новый класс решений бозон-фермионных систем уравнений и суперсимметрия // УФЖ. 1986. Т. 31, № 11; Гармоническая N=2 суперчастица // Там само. 1988. Т. 33, № 6; Спонтанное нарушение квантовой SLq(2)-группы симметрии // Письма в ЖЭТФ. 1992. Т. 56. № 2–4.
Джерела
Бандос І. Акулов Володимир Петрович //