Йозеф Антон Еміль Ріттер унд Едлер фон Ксиландер (; 20 лютого 1835, Франкфурт-на-Майні — 7 жовтня 1911, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал-полковник запасу Баварської армії.

Біографія Еміль походив із старовинної пфальцько-баварської офіцерської родини Ксіландерів. Він був сином генерал-майора Йозефа фон Ксиландера та його дружини Кароліни, уродженої фон Тауш (1802–1878), уродженки Мангайма та дочки генерал-лейтенанта Георга фон Тауша (1766–1836). Його молодший брат Генріх (1840–1905) був баварським генерал-лейтенантом.

Ксиландер приєднався до 3-го кавалерійського полку Баварської армії у 1851 році, у 1863 році став ад'ютантом генерала Якоба фон Гартманна та брав участь у війні проти Пруссії. 1867 року Ксиландер дослужився до звання гауптмана. Під час французько-прусської війни він командував ескадроном 4-го кавалерійського полку і згодом служив у Генеральному штабі до 1877 року. Він став командиром 2-го кірасирського полку, а 1879 року — оберстом і начальником департаменту у Військовому міністерстві. У 1881 році він прийняв командування 1-ю кавалерійською бригадою. З 1882 по 1884 рік Ксиландер відповідав за справи інспектора військових пенітенціарних установ. Згодом король Людвіг II призначив його військовим та союзним уповноваженим у Берліні. На цій посаді він дослужився до звання генерал-майора у 1885 році та генерал-лейтенанта у 1890 році. У травні того ж року він повернувся до Баварії і 1 жовтня був призначений командиром 5-ї дивізії в Нюрнберзі. У 1895 році він був призначений генералом кінноти та командувачем 2-го армійського корпусу у Вюрцбурзі. В 1905 році Ксиландер вийшов у відставку. В 1911 році отримав звання генерал-полковника запасу.

Сім'я 31 жовтня 1871 року одружився з Розою Логан (10 грудня 1840 — 13 січня 1906). В пари народились 3 дітей — Рудольф, Вера Адельгайд (№1 липня 1875) і Егберт Карл Август (16 вересня 1880).

Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:

Армійська медаль 1866 (Баварія) Залізний хрест 2-го класу Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 із шістьма застібками Орден «За військові заслуги» (Баварія) Орден Людвіга (Баварія) (50 років)

Література

Gerhard J. Bellinger, Brigitte Regler-Bellinger: Schwabings Ainmillerstrasse und ihre bedeutendsten Anwohner. Ein repräsentatives Beispiel der Münchner Stadtgeschichte von 1888 bis heute. Norderstedt 2003, S. 141–143, ISBN 3-8330-0747-8; 2. Aufl. 2012, ISBN 978-3-8482-2883-6; E-Book 2013, ISBN 978-3-8482-6264-9. Genealogisches Handbuch des in Bayern immatrikulierten Adels. Band XXIII. Degener & Co. Neustadt an der Aisch 2000. Genealogisches Handbuch des Adels. Adelige Häuser B. Band XVII. C.A. Starke. Limburg an der Lahn 1986. Max Ritter von Xylander: Familiengeschichte v. Xylander. München 1861. von Voß (Hrsg.): v. Löbell´s Jahresberichte über das Heer- und Kriegswesen. XXXVIII. Jahrgang: 1911, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1912, S. 451.

Примітки