Фрідріх Адам Юліус фон Ванґенгайм (; 8 лютого 1749, Зоннеборн, Заксен-Ґота-Альтенбурґ — 25 березня 1800, Ґумбіннен, Східна Пруссія) — німецький дендролог з родини фон Ванґенгаймів. Його офіційна абревіатура як ботанічного автора — «Wangenh.
Походження Його батьками були саксонсько-ґотський камергер Юліус Адам фон Ванґенгайм (1721–1763) та його дружина Софі Крістіана Вільгельміна, уроджена фон Штайнсдорф (1733–1802). Його батько був покупцем Верхнього замку Вінтерштайн.
Життя Ванґенгайм спочатку пройшов військову підготовку на службі в Ґоті, але потім пішов у відставку в званні лейтенанта, щоб пройти навчання на лісника. Коли ландграф Гессен-Кассельський скликав допоміжний корпус для англійців під час Війни за незалежність США, Ванґенгайм приєднався до нього та вирушив до Північної Америки в 1777 році. 14 грудня 1776 року він отримав патент і став першим лейтенантом, а потім вступив до Гессенського єгерського корпусу під командуванням майора Карла фон Прюшенка. Війська вирушили до Америки в 1777 році, а 13 грудня 1777 року Ванґенгайм став штабсгауптманом. Він брав участь у битвах під Брендівайном та Чарльстоном.
Протягом восьми років перебування в Америці він проводив масштабні дослідження лісівництва; вже в 1780 році він надіслав свою першу книгу до Європи. Він повернувся з Єгерським корпусом і зміг знову увійти до Касселя 17 травня 1784 року. Марно сподіваючись на посаду в лісовій службі, він пішов у відставку 8 листопада 1786 року.
Ванґенгайм присвятив свою другу книгу, опубліковану в 1787 році, королю Пруссії Фрідріху Вільгельму II. Потім у 1788 році його було призначено головним лісничим Литовської військово-територіальної палати. Після важкої хвороби взимку 1799 року він помер і був похований у саду свого маєтку Ласдінелєн (район Ґумбіннен) .
Почесті Почесний член Берлінського товариства друзів природничих наук На його честь названо рід рослин ванґенгаймія (Wangenheimia) з родини злакових.
Сім'я У 1786 році він одружився із Софією фон Борнштедт (1768–1840), племінницею Фрідріха Авґуста Людвіґа фон Бурґсдорфа. У подружжя було кілька дітей:
Юліус (1788–1859), лорд-камергер і головний єґермайстер ⚭ Амалія фон Мюнхінґен (1797–1878) Александер (1792–1867), прусський генерал-лейтенант ⚭ Ернестина Генрієтта фон дем Борне (1797–1854) Цезар († 5 березня 1852), прусський апеляційний радник ⚭ 1845 Матильда фон Ванґенгайм
Вдова Ванґенгайма вдруге вийшла заміж за свого шваґра Адама Крістіана Ернста Тройша фон Буттлара († 1806).
Твори Beschreibung einiger nordamericanischen Holz- und Buscharten, mit Anwendung auf teutsche Forsten (Опис деяких північноамериканських деревних та чагарникових порід із застосуванням до німецьких лісів). Dieterich, Göttingen 1781, Supplement zur Wälder-Kultur-Wissenschaft, mit Anwendung auf die Umpflanzung der Baumarten die in Nordamerika wachsen. (Доповнення до науки про лісокультуру щодо інтродукції деревних порід, які ростуть у Північній Америці). 1787. Beytrag zur teutschen Holzgerechten Forstwissenschaft mit Anwendung auf teutsche Forsten betreffend (Внесок у німецьку науку про лісівництво задля продукції деревини із застосуванням до німецьких лісів). Dieterich, Göttingen 1787, Beschreibung der verschiedenen Holzarten die in Nordamerika wachsen. (Опис різних порід дерев, що ростуть у Північній Америці.) 1788. Betrachtungen über die Tannen von Preußisch-Litthauen. (Спостереження щодо ялин з Прусської Литви). 1789. Betrachtungen über die Weichhölzer die in Nordamerika wachsen (Спостереження щодо м'яких порід деревини, що ростуть у Північній Америці.) 1795.
Література
John Booth: Friedrich Adam Julius v. Wangenheim und die Naturalisation (1749–1799). In: Die Einführung ausländischer Holzarten in die preussischen Staatsforsten unter Bismarck und anderes. Springer, Berlin 1903, S. 23–34,
Julius Theodor Christian Ratzeburg: Forstwissenschaftliches Schriftstellerlexikon. Berlin 1872–73, S. 157 Fußnote, Johann Georg Meusel: Lexikon der vom Jahr 1750 bis 1800 verstorbenen Teutschen Schriftsteller. 14. Band, Gerhard Fleischer, Leipzig, 1815, S. 408. Karl Hopf: Historisch-genealogischer Atlas seit Christi Geburt bis auf unsere Zeit. I/1, Friedrich Andreas Perthes, Greifswald/Gotha 1858, S. 70.
Окремі посилання Lotte Burkhardt: Verzeichnis eponymischer Pflanzennamen – Erweiterte Edition. Teil I und II. Botanic Garden and Botanical Museum Berlin, Freie Universität Berlin, Berlin 2018, ISBN 978-3-946292-26-5 doi:10.3372/epolist2018.
Вебпосилання