__NOTOC__
み або ミ (/ma/; МФА: [mi] • [mʲ]; ) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 7-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Короткі відомості Опис Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い).
Губно-губний носовий: /m/ → み[mi] (палаталізований звук позначається як [mʲ])
Порядок Місце у системах порядку запису кани: Порядок ґодзюону: 32. Порядок іроха: 41. Між め і し. Абетки Хіраґана: み Походить від скорописного написання ієрогліфа 美 (мі, гарний). Катакана: ミ Походить від скорописного написання ієрогліфа 三 (міцу, три). Манйоґана: 民 • 彌 • 美 • 三 • 水 • 見 • 視 • 御 • 未 • 味 • 尾 • 微 • 身 • 実 • 箕
Транслітерації Кирилиця: Система Поліванова: МІ (мі). Альтернативні системи: МІ (мі). Латинка Система Хепберна: MI (mi). Японська система: MI (mi). JIS X 4063: mi Айнська система: MI (mi).
Інші системи передачі Шрифт Брайля: ●－●●●● Радіоабетка: МІкаса но МІ (三笠のミ; «мі» Мікаси) Абетка Морзе: ・・－・－
Джерела та література 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998. 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998. 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998. Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. , Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997. Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання Японська система ромадзі Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів Система ромадзі JIS X 4063:2000