__NOTOC__
も або モ (/mo/; МФА: [mo] • [mo̜ ̞]; ) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 7-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Короткі відомості Опис Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お).
Губно-губний носовий: /m/ → も[mo]
Порядок Місце у системах порядку запису кани: Порядок ґодзюону: 35. Порядок іроха: 45. Між ひ і せ. Абетки Хіраґана: も Походить від скорописного написання ієрогліфа 毛 (мо, шерсть). Катакана: モ Походить від скорописного написання нижньої частини ієрогліфа 毛 (мо, шерсть). Манйоґана: 毛 • 畝 • 蒙 • 木 • 問 • 聞 • 方 • 面 • 忘 • 母 • 文 • 茂 • 記 • 勿 • 物 • 望 • 門 • 喪 • 裳 • 藻
Транслітерації Кирилиця: Система Поліванова: МО (мо). Альтернативні системи: МО (мо). Латинка Система Хепберна: MO (mo). Японська система: MO (mo). JIS X 4063: mo Айнська система: MO (mo).
Інші системи передачі Шрифт Брайля: －●●●●● Радіоабетка: МОмідзі но МО (もみじのモ; «мо» пожовклого листя) Абетка Морзе: －・・－・
Джерела та література 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998. 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998. 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998. Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. , Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997. Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання Японська система ромадзі Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів Система ромадзі JIS X 4063:2000