__NOTOC__
ち або チ (/ti/; МФА: [ʨi]; ) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Має похідні дзвінкі звуки — ぢ або ヂ (/di/; МФА: [ʥi]; ).
Короткі відомості
Опис Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.
Глухий ясенно-піднебінний африкат: /t/ → ち[t͡ɕi] (основний звук) Дзвінкий ясенно-піднебінний щілинний /d/ → ぢ [ʑi] (похідний звук; в середині слова)Дзвінкий ясенно-піднебінний африкат: /d/ → ぢ[d͡ʑi] (похідний звук; на початку слова і перед /N/)
При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Проте у випадку додавання [і] до [t] та [d], замість палаталізації відбувається перетворення їх у нові звуки — [t͡ɕ] та [ʑ] • [d͡ʑ]. Відповідно, ち записується в транскрипції МФА як [t͡ɕi], а не палаталізований [tʲ]; в свою чергу ぢ передається як [ʑi] • [d͡ʑi], а не палаталізований [dʲ].
До XII століття ち і ぢ вимовлялися як [ti] та [di]. У середньовіччі ці звуки поступово еволюціонували в [t͡ɕi] та [ʑi] • [d͡ʑi].
У сучасній японській мові використання ぢ обмежене. Замість нього на письмі, переважно, вживається じ.
[ʨi]
Порядок Місце у системах порядку запису кани: Порядок ґодзюону: 17. Порядок іроха: 8. Між と і り.
Абетки Хіраґана: ち Походить від скорописного написання ієрогліфа 知 (ті, знання). Катакана: チ Походить від скорописного написання ієрогліфа 千 (ті, тисяча). Манйоґана: 知 • 智 • 陳 • 千 • 乳 • 血 • 茅
Транслітерації
ち Кирилиця: Система Поліванова: ТІ (ті). Альтернативні системи: ТІ (ті), ЧІ (чі), ЦІ (ці). Латинка Система Хепберна: CHI (chi). Японська система: TI (ti). JIS X 4063: ti, chi Айнська система: TI (ti).
ぢ Кирилиця: Система Поліванова: ДЗІ (дзі). Альтернативні системи: ДЗІ (ді), ЗІ (зі), ДЖІ (дзі), ЖІ (жі). Латинка Система Хепберна: JI (ji). Японська система: ZI (zi). JIS X 4063: di Айнська система: ZI (zi).
Інші системи передачі Шрифт Брайля: ●－●●●－ Радіоабетка: ТІдорі но ТІ (ちどりのチ; «ті» пісочника) Абетка Морзе: ・・－・
Джерела та література 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998. 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998. 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998. Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. , Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997. Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання Японська система ромадзі Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів Система ромадзі JIS X 4063:2000