Бугурусла́н — Си́зрань — нафтопровід Центральному Поволжі.
Наприкінці 1930-х років на північному заході Оренбурзької області в районі Бугуруслана виявили поклади нафти. Розробка почалась майже одразу й у першій половині 1940-х звідси отримали близько 1 млн тонн нафти, яку вивозили залізничним транспортом. На цьому розвиток нафтопромислу не завершився і в якийсь момент проклали нафтопровід до Сизранського нафтопереробного заводу довжиною 331 кілометр. На 309 кілометрі траси облаштований перехід довжиною 8 кілометрів через пойму річки Волга.
Джерела вказують, що наразі по трасі Бугуруслан — Сизрань прокладено труби діаметром 500 мм та 700 мм. Зокрема, згадки про діаметр 500 мм можливо знайти у повідомленнях, що стосуються початкової та кінцевої ділянок маршруту, тоді як повідомлення щодо діаметру 700 мм відносяться до центральної ділянки.
Також варто відзначити, що, крім Бугуруслан — Сизрань, у тому ж напрямку прямують нафтопроводи Бавли – Самара, Муханово — Самара, Кротовка — Самара та Нижньовартовськ – Курган – Самара (останній є найбільш потужним та з самого початку споруджений для перекачування ресурсу західносибірського походження), що забезпечує можливість для маневру ресурсом.
Транспортування нафти забезпечують кілька нафтоперекачувальних станцій, зокрема Похвістнєво, Кротовка, Покровська.
Примітки