Борислав

Борисла́в — місто на заході України, адміністративний центр Бориславської міської громади Дрогобицького району Львівської області. Історичне населене місце із збереженим історичним ареалом та традиційним характером даного середовища. Єдине місто в світі яке розміщене на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищі з численними джерелами мінеральних та лікувальних вод.

Географія

Розташоване на півдні центральної частини Дрогобицького району, на річці Тисмениця. На сході межує з містом Трускавець, на півночі — містом Дрогобич, на півдні з селом Опака та на заході — з селом Попелі.

Територія міста становить 37,0 км² (у межах житлової забудови 30,7 км²). Друге місто за площею після Львова в області. Часто плутають з площею Бориславської міської ради (існувала до липня 2020 року), до якої входила територія селища Східниця (7,35 км²).

Розташування та рельєф Місто розміщене у передгір'ї і на північно-східних схилах Українських Карпат (Східні Бескиди) та у міжгірних улоговинах на річці Тисмениця. Борислав — це єдине місто у світі, яке виросло на промисловому нафто-озокеритному та газовому родовищі. Перепад висот у місті дуже значний: від 308 до 641 метрів над рівнем моря. Найвища точка міста — гора Городище (641,8 м).

Через Борислав протікають притоки Тисмениці — потоки Раточинка, Крушельниця, Безіменний, Ропний, Понерлянка, Лошань та інші, які під час повеней сильно розливаються, завдаючи значних збитків місту.

Поблизу Борислава розміщений Національний парк «Сколівські Бескиди». Функціонують Бориславське і Східницьке лісництва. Навколо міста переважають буково-ялицеві ліси.

На території міста розміщені два об'єкти природно-заповідного фонду Львівської області занесені до списку згідно Рішення Львівського облвиконкому від 9 жовтня 1984 р. за № 495: № 98 — Бориславський розріз палеогену — стратиграфічна (геологічна) пам'ятка площею 2 га, від будинку № 70 до № 222 на вул. Тараса Шевченка, у центрі міста. Це відслонення осадочних товщ (флішу) ямненських, еоценових, менілітових, полянецьких (бл. 65–23 млн р.) та воротищенських (23–3,5 млн р.) відкладів. На цій же пам'ятці, на р. Тисмениці поблизу житлового будинку на вул. Тараса Шевченка, 190 знаходиться водоспад «Бориславський» висотою понад 2 метри та декілька менших водоспадів (водограїв); № 172 — Найпродуктивніша нафтова свердловина № 298 — всесвітньо відома нафтогазова свердловина «Ойл Сіті» («Oil City») що існувала у 1907—1952 рр., позаду території сучасного житлового будинку на вул. Богдана Хмельницького, 25. Площа пам'ятки 0,03 га.

Клімат Клімат Борислава належить до помірно-континентального. На утворення погоди має вплив морське повітря, створюючи взимку потепління і сильну хмарність та сніжність, а влітку прохолоду і дощ. Натомість, континентальне повітря приносить спеку влітку і морози взимку. Меншу роль відіграють тропічні та арктичні повітряні маси.

Середньорічна температура +7,6 °C робить клімат Борислава схожим до клімату кавказьких курортів, зокрема до Кисловодська +7,7 °C. Найгарячіші місяці у Бориславі — липень і серпень з середньомісячною температурою близько +18 — +22 °C. Найхолоднішим вважається січень −4,1 °C. Навесні переважно тепло. Середня температура за три весняні місяці коливається в районі +14 °C. Середня температура восени становить — близько +12 °C.

Середньорічні суми опадів для Борислава не виходять за межі 759—820 мм. Найбільша кількість опадів у Бориславі припадає на кінець весни і літо (особливо червень і липень), а найменша — взимку.

Для Борислава характерна висока вологість повітря (взимку — 71-81 %, влітку — 83 %) і понижений атмосферний тиск, який коливається протягом року в рамках 725—742 мм рт. ст. Висока вологість особливо відчутна зранку і ввечері, вдень вона наближається до оптимальної. А тому, незважаючи на високу температуру повітря, зранку і ввечері відносно прохолодно. Періоди з найвищим рівнем відносної вологості — серпень-жовтень, з найнижчим — квітень-травень. Кількість туманних днів не перевищує 20-25 на рік. Приблизно стільки ж днів з грозами. Середня кількість хмарних днів у році — 99, ясних та сонячних — близько 98. Найбільша хмарність спостерігається у листопаді, найменша — у липні-вересніЕнциклопедична довідка про місто Борислав.

Екологія

Станом на 2004 рік Борислав входив до числа шести найзеленіших міст України. Площа зелених насаджень на одного мешканця міста тут становила 69,8 м² (за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 кв. м).

У той самий час місто потерпає від забруднення навколишнього середовища нафтою та продуктами її переробки. Нафта потрапила не тільки до повітря, а й концентрується в колодязях, ярах, підземних водах. Вода стала не тільки отруйною, але і пожежнонебезпечною . Також високий рівень загазованості приземного шару атмосфери — тобто наявність у повітрі виробничих зон та місць проживання людей значних концентрацій газоподібних вуглеводнів природного походження (метану, етану, пропану, бутану та інших вуглеводнів метанового ряду) є однією з сучасних екологічних проблем БориславаГеохімічний контроль стану загазованості повітряного басейну м. Борислав із застосуванням матеріалів дистанційного зондування Землі: Звіт про створення НТП (заключний). — ЦАКДЗ ІГН НАН України. — Київ, 2002. — 100 с..

9 жовтня 1984 року, з метою збереження, відновлення і відтворення цінних букових і ялицевих лісів природного походження, на околицях Борислава було створено Ландшафтний заказник місцевого значення «Бориславський» площею 2048,8 га.

Надра З геологічної точки зору місто Борислав розміщене на площах Бориславо-Покутського покриву. Поблизу Борислава знаходяться родовища нафти, газу, озокериту, менілітових сланців, піску, гіпсу, солі. Існують також і 10 джерел мінеральних вод типу «Нафтуся».

Населення Чисельність Кількість зареєстрованого населення міста, станом на початок 2025 року, налічувала 34 735 осіб. Динаміка чисельності населення

Національний склад 1880 — 15 500: 62 % євреї, 28 % українці, 10 % поляки 1931 — 41 000: 48 % поляки, 28 % євреї, 23 % українці 2001 — 38 122: 96,1 % українці, 2,6 % росіяни, 0,8 % поляки . Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці96.14%росіяни2.42%поляки0.72%білоруси0.23%цигани0.20%інші/не вказали0.29%

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська3745997.28%російська7792.03%польська1040.27%білоруська320.08%ромська120.03%інші/не вказали560.31%Усього38442100%

Історія Загальний опис

Поряд з Бориславом у I тисячолітті до н. е. на скельній групі Камінь поблизу села Урич функціонувало язичницьке святилище. Вчені виявили 270 петрогліфів. У IX-XIII століттях на цих скелях існував могутній дитинець Тустань.

Сучасний Борислав знаходиться на території старовинних поселень — Борислава, Бані Котівської, Губич, Мразниці, Тустанович (назва від Тустані), які від другої половини XIX століття швидко розбудовувалися і на початку XX століття злилися в одне місто.

Перша писемна згадка про Борислав — у грамоті польської королеви Ядвіґи від 19 березня 1387 року.

Згідно з ревізією 1692 року селом володіли 6 шляхтичів. Тоді у Бориславі було 37 кметів, 3 млини і 2 корчми. Кількість осілих дворів була 48Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130..

За першим поділом Польщі (1772) Борислав у складі Східної Галичини потрапив під владу Габсбургів, спочатку це була Австрійська імперія, а пізніше Австро-Угорська імперія.

Від середини XIX століття Борислав став відомим промисловим центром видобутку та переробки нафти, озокериту і газу.

Бориславське родовище озокериту (відкрите 1853 року львівським промисловцем Робертом Домсом) — одне з найбільших у світі за запасами та рівнем видобутку. У другій половині XIX ст. бориславський озокерит використано для ізоляції першого трансатлантичного телеграфного кабелю між Європою і США. З 1861 року видобуток нафти здійснювався за допомогою свердловин. Промислова розробка бориславського нафтового родовища розпочалася у 60-х роках XIX століття і досягла апогею 1909 року (становила 5 % світового видобутку нафти).

31 грудня 1872 року в Бориславі введено в експлуатацію залізницю.

Надто неочікувано та бурхливо розпочинається ХХ століття. У січні та червні 1901 року в місті страйкували робітники озокеритових шахт. Вимогами страйкарів було підвищення зарплатні, 8-ми годинний робочий день, повне соціальне забезпечення робітників (включаючи отримання житла). Під час червневого страйку між робітниками та поліцією сталася сутичка, у результаті якої декілька робітників було заарештовано.

Перший загальний робітничий страйк у Бориславі відбувся у липні-серпні 1904 року. Страйкарями була створена робітнича міліція, функцією якої була охорона страйкарів від дій штрейкбрехерів. Між страйкарями та поліцією відбулися сутички, але поліційних сил явно не вистачало, тоді для придушення страйку до міста були надіслані додаткові поліцейські загони та військові підрозділи австрійської армії, чисельністю більше п'яти тисяч осіб. На початку серпня 1904 року страйк було придушеноТимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис…С.105-106.

На відміну від більшості міст та містечок Галичини, де владу Західноукраїнської Народної Республіки було встановлено 1 (рідше — 2, 3) листопада 1918 року, поляки утримували владу в місті до 10 листопада. На жаль, не вдалось уникнути при цьому кровопролиттяЛитвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с. — С. 39. — ISBN 5-7707-7867-9..

Після закінчення воєн, які тривали від 1914 по 1921 рік, Галичина знов опинилася під польською владою.

Так, 6 листопада 1923 року відбувся один з найбільших виступів бориславських робітників. Багатотисячний мітинг робітників зібрався біля приміщення профспілок, де вони вимагали кращого фінансового та соціального забезпечення працівникам. Туди прибули також військові та поліційні загони. Сталася сутичка, яка закінчилася стріляниною, внаслідок якої двоє загиблих та кількадесят поранених. Жорстока розправа польської армії та поліції над беззбройними людьми обурило весь Борислав. Того ж дня усі робітники міста та сусідньої Східниці припинили свою роботу. У 1963 році цю подію було увічнено меморіальною таблицею, яку було встановлено на фасаді Палацу культури нафтовиківТимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис…С.106-107.

Постановою Ради Міністрів Польщі від 20 травня 1930 р. до міста Борислава були приєднані навколишні поселення: містечко Тустановичі та села Баня Котівська, Губичі та МразницяRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 maja 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Borysławia w powiecie drohobyckim, województwie lwowskiem. , що утворили сучасний Борислав, а 26 липня 1933 року — міністром затверджені нові міські праваRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1933 r. o podniesieniu gminy Borysław w powiecie drohobyckim, województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą z dnia 13 marca 1889 r. .

На початку вересня 1939 р. Борислав був зайнятий німцями, які 24 вересня передали місто радянським військам.

До 21 травня 1959 р. Борислав був містом обласного підпорядкування Дрогобицької області (приєднаної цього дня до Львівської області), а з 30.12.1962 був містом обласного підпорядкування Львівської області.

Історія нафтових промислів Борислава

Історія євреїв Робочими, зайнятими на нафтових промислах, були майже самі тільки євреї, і єврейське населення Борислава швидко зростало. У 1890 році у Бориславі проживало 9047 євреїв. Наприкінці XIX століття підприємства почали закриватися, і деякі євреї залишали Борислав. У 1908 році у Бориславі було 5950 євреїв. У 1939 році в місті було близько тринадцяти тисяч євреїв.