ВОВК Михайло Володимирович (нар. 7 листопада 1954, с. Єзупіль Івано-Франківського р-ну, Івано-Франківської області) — український хімік, доктор хімічних наук (1994), професор (2008), член-кореспондент НАН України (2021), директор Інституту органічної хімії НАН України (2021).

Освіта та рання кар'єра Закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича у 1976 році. З 1978 року працює в Інституті органічної хімії НАН України (Київ), пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу та директора інституту. У 1983 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук на тему: «N,N'-Біс(1-хлороалкіл)карбодііміди». У 1993 році отримав вчене звання старшого наукового співробітника. У 1994 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук на тему: «1-Функціоналізовані алкілгетерокумулени (ізоціанати та карбодііміди». У 2008 році одержав вчене звання професора. З 2011 року — заступник директора з наукової роботи Інституту органічної хімії НАН України, а з 2021 року — директор Інституту.

Наукова діяльність Вовк Михайло Володимирович проводить системні дослідження в галузі органічної хімії, зокрема реакцій електрофільних і окиснювальних циклізацій, органо- та фотокаталітичних процесів ациклічних і гетероциклічних систем. Займається методами синтезу та властивостями поліфункціональних моноядерних і конденсованих гетероциклічних структур, а також раціональним пошуком фармакологічно перспективних сполук. Особливу увагу приділяє функціоналізованим гетерокумуленам і N-, O-, S-вмісним малим та середнім гетероциклам. Розробив методи синтезу 1-функціональнозаміщених алкілгетерокумуленів (ізоціанати, карбодиіміди), відкрив новий напрям їх реакцій з карбоновими кислотами, запропонував оригінальні підходи до синтезу моно- та поліфункціональних похідних гетерокумуленів, азольних і азинових систем, їх хіральних, ізостерних та конденсованих аналогів як потенційних низькомолекулярних біорегуляторів та попередників для отримання фармацевтичних субстанцій. Успішно проводить дослідження, спрямовані на використання новітніх методів активації процесів формування та структурної модифікації біоорієнтованих гетероциклічних систем, а також присвячені раціональному дизайну, синтезу та медико-біологічній дії фармакологічно перспективних сполук. Під керівництвом М. В. Вовка та за його безпосередньою участю виконано та виконується ряд науково-дослідних робіт в рамках відомчих тем і проєктів НАН України, Державних цільових науково-технічних програм та міжнародних проєктів (Oak Ridge National Laboratory, BCH Research L.L.P.). М. В. Вовк є головою Вченої ради ІОХ НАН України, впродовж 2004—2011 р.р. був вченим секретарем спеціалізованої вченої ради Д.26.217.01. В 2002—2008 рр. — член експертної ради ВАК України з хімічних наук. М. В. Вовк є головним редактором «Журналу органічної та фармацевтичної хімії», був заступником голови оргкомітету ХХІІІ–XXV та головою XXVI Українських конференцій з органічної та біоорганічної хімії та членом програмних комітетів V—VII Міжнародних конференцій «Chemistry of Nitrogen Containing Heterocycles».

Наукова школа Професор М. В. Вовк виховав низку аспірантів і докторантів, які нині успішно працюють у наукових установах України та за кордоном. Його школа вирізняється системним підходом до органічної хімії та акцентом на розвиток інноваційних методів синтезу, комбінуючи експериментальні та теоретичні дослідження. Він є науковим керівником та консультантом при виконанні кандидатських і докторських дисертацій в ІОХ НАН України, НУ «Києво-Могилянська академія», НУ «Львівська політехніка», Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, Волинському національному університеті ім. Лесі Українки, Буковинському державному та Івано-Франківському національному медичних університетах.

Нагороди та відзнаки • Державна премія України в галузі науки і техніки (2019)

• Премія ім. А. Кіпріанова НАН України (2017)

• Звання «Винахідник року Національної академії наук України» (2009)

• Звання «Відмінник освіти України» (1996)

Вибрані публікації М. В. Вовк є автором та співавтором понад 650 публікацій та понад 70 патентів. Основні публікації охоплюють синтез і властивості функціоналізованих гетероциклічних систем, механізми органо- та фотокаталітичних процесів, металокаталітичного синтезу, а також дизайну фармакологічно перспективних молекул.

1. Volodymyr A. Sukach, Nataliya M. Golovach, Volodymyr V. Pirozhenko, Eduard B. Rusanov, Mykhaylo V. Vovk. Convenient enantioselective synthesis of β-trifluoromethyl-β-aminoketones by organocatalytic asymmetric Mannich reaction of aryl trifluoromethyl ketimines with acetone. Tetrahedron Asymmetry. 2008. https://doi.org/10.1016/j.tetasy.2008.02.023

2. Volodymyr A. Sukach, Viktor M. Tkachuk, Eduard B. Rusanov, Gerd-Volker Röschenthaler, Mykhaylo V. Vovk. Heterocyclization of N-(1-chloro-2,2,2-trifluoroethylidene)carbamates with β-enaminoesters — A novel synthetic strategy to functionalized trifluoromethylated pyrimidines.Tetrahedron. 2012. https://doi.org/10.1016/j.tet.2012.07.099

3. Andriy Buta, Oleksandr Maximyuk, Dmytro Kovalskyy, Volodymyr Sukach, Mykhailo Vovk, Oleksandr Ievglevskyi, Elena Isaeva, Dmytro Isaev, Alina Savotchenko, Oleg Krishtal. Novel Potent Orthosteric Antagonist of ASIC1a Prevents NMDAR-Dependent LTP Induction. Journal of Medicinal Chemistry. 2015. https://doi.org/10.1021/jm5017329

4. Volodymyr Sukach, Sergiy Melnykov, Sylvain Bertho, Iryna Diachenko, Pascal Retailleau, Mykhailo Vovk, Isabelle Gillaizeau. Access to Unprotected β-Fluoroalkyl β -Amino Acids and Their α-Hydroxy Derivatives. Org. Lett. 2019. https://doi.%2010.1021/acs.orglett.9b00622

5. Viktor Tkachuk, Oleh Lukianov, Mykhaylo Vovk, Isabelle Gillaizeau, Volodymyr Sukach. Chan-Evans-Lam N1-(het)arylation and N1-alkenylation of 4-fluoroalkelpyrimidin-2(1H)-ones. Beilst. J. Org. Chem. 2020. https://doi.org/10.3762/bjoc.16.191

6. Alla Vaskevych, Natalia Savinchu, Ruslan Vaskevych, Svitlana Shishkina, Mykhailo Vovk. Pd-catalyzed oxidative amination of 2-alkenylquinazolin-4(3H)-ones: senthesis of methylene and vinyl derivatives of pyrrolo(pyrido)[2,1-b] quinazolinones. Org. Biomol. Chem. 2023. https://doi.org/10.1039/d3ob00834g

7. Ivanna Danyliuk, Sergiy Kemskyi, Vladyslav Polishchuk, Svitlana Shishkina, Mykhailo Vovk. Visible-light-induced photocatalitic iodo(per)fluoroalkylation of 5-amino-N-allyl-1,2,3-triazole-4-carboxamides. J. Fluor. Chem. 2024. https://doi.org/10.1016/j.jfluchem.2024.110292

8. Alla Vaskevych, Maryna Dekhtyar, Mykhailo Vovk. Cyclizations of Alkenyl(Alkynyl)-Functionalized Quinazolinones and their Heteroanalogues: A Powerful Strategy for the Construction of Polyheterocyclic Structures. Chemical Record. 2024. https://doi.org/10.1002/tcr.202300255

Адміністрація Інституту органічної хімії НАН України

Посилання на сайт відділу хімії функціональних гетероциклічних систем на сайті ІОХ НАНУ

Посилання на профіль на сайті НАН України