Атопія - схильність до надмірної імунної відповіді імуноглобуліну Е (IgE) на загалом нешкідливі речовини з навколишнього середовища. Клінічними проявами таких надмірних атопічних реакцій є алергічні захворювання.

Етимологія Термін «атопія» в перекладі означає «не на своєму місці» або «дивний», запропонований філологом М. Perry з Колумбійського університету, до якого на початку 20-х років XX ст. звернулися американські алергологи A.F. Coca та R.A. Cooke, щоб описати незвичайний тип гіперчутливості до різних речовин навколишнього середовища, який частіше зустрічався у сім'ях без явної попередньої сенсибілізаціїАтопічний дерматит: акцент на безпечності лікування / Б. Г. Коган // Український журнал дерматології, венерології, косметології. — 2013. — № 1. — С. 81-89. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2013_1_15.

Сам термін походить від грецького ἀτοπία, що означає «стан недоречності», «абсурдність».

Багато лікарів та вчених використовують термін «атопія» для позначення будь-якої реакції, в якій бере участь IgE (навіть тієї, яка пропорційна антигену). Частина причин атопії може критися у спадковості. Проте саме контакт з алергеном або подразником є безпосередньою причиною реакції гіперчутливості (часто після повторного впливу). Психологічна травма матері під час внутрішньоутробного розвитку плода також може бути вагомим індикатором розвитку атопії.

Ознаки та симптоми Атопічна сенсибілізація (гіперчутливість) передбачається при позитивній IgE-реакції або реакції на прик-тест до будь-якого поширеного алергену з їжі або з повітря. Атопічними станами вважаються: атопічний дерматит, алергічний риніт (сінна лихоманка), алергічна астма, атопічний кератокон'юнктивіт. Імовірність одночасної наявності астми, риніту та атопічного дерматиту у людей з атопією в 10 разів вища, ніж можна було б очікувати у випадковій вибірці. Атопія частіше зустрічається у людей з рядом різних діагнозів, зокрема, еозинофільний езофагіт та чутливість до глютену, не пов'язана з целіакією.

Алергічні реакції можуть змінюватися від чхання та ринореї до анафілаксії і навіть смерті.

Патофізіологія При алергічній реакції початкова дія нешкідливої речовини ззовні, відомої як алерген, викликає вироблення специфічних IgE-антитіл активованими В-клітинами. Ці IgE-антитіла зв'язуються з поверхнею опасистих клітин через високоафінні рецептори IgE, що саме по собі не пов'язане з клінічною відповіддю. Однак при повторному впливі алерген зв'язується з мембранозв'язаним IgE, який активує огрядні клітини, вивільняючи різні медіатори. Ця реакція гіперчутливості типу I лежить в основі симптомів алергічних реакцій, які варіюються від чхання та ринореї до анафілаксії. Алергенами можуть бути різні речовини, наприклад, пилок, лупа, пилові кліщі та харчові продукти.

Причини Атопічні реакції зумовлені локалізованими реакціями гіперчутливості на алерген. Атопія має сильний спадковий компонент. В одному з досліджень зроблено висновок, що ризик розвитку атопічного дерматиту (3%) або атопії в цілому (7%) «збільшується вдвічі, коли кожен член сім'ї першого ступеня спорідненості вже страждає на атопію». Окрім того, материнський стрес та перинатальне програмування все частіше розглядаються як корінна причина атопії; при цьому зазначається, що «… травма може бути особливо сильним потенціатором (підсилювачем) каскаду біологічних подій, які підвищують уразливість для атопії та можуть допомогти пояснити виявлений підвищений ризик серед малозабезпеченого міського населення».

Вважається, що фактори навколишнього середовища також відіграють роль у розвитку атопії. «Гігієнічна гіпотеза» є однією з моделей, яка може пояснити різке зростання захворюваності на атопічні захворювання; хоча ця гіпотеза неповна, а в деяких випадках - суперечлива. Ця гіпотеза передбачає, що надмірна «чистота» довкола немовляти чи дитини може призвести до зниження кількості інфекційних стимулів, необхідних для правильного розвитку імунної системи. Зменшення впливу інфекційних подразників може призвести до дисбалансу між елементами інфекційної («захисної») реакції та елементами алергічної реакції («хибна тривога») в імунній системі.

Деякі дослідження також припускають, що материнська дієта під час вагітності може бути причинним фактором атопічних захворювань (включаючи астму) у потомства. Припускають, що споживання антиоксидантів, певних ліпідів або середземноморська дієта можуть допомогти запобігти атопічним захворюванням.

Генетика Існує сильна генетична схильність до атопічної алергії, особливо по материнській лінії. Через переконливі сімейні дані дослідники спробували картувати гени схильності до атопії. Гени атопії (C11orf30, STAT6, SLC25A46, HLA-DQB1, IL1RL1/IL18R1, TLR1/TLR6/TLR10, LPP, MYC/PVT1, IL2/ADAD1, HLA-B/MICA) як правило, беруть участь в алергічних реакціях чи інших компонентах імунної системи. Ген C11orf30, мабуть, найбільш важливий для атопії, оскільки він може підвищувати сприйнятливість до полісенсибілізації.

Зміни поширеності з часом У дорослих поширеність сенсибілізації IgE до алергенів кліщів домашнього пилу та котів, але не трави, вірогідно, з часом знижується в міру старіння людей. Проте біологічні причини цих змін остаточно не вивчені.

Лікування Лікування атопічних розладів залежить від цього, який орган (органи) вражений. Вони можуть змінюватись від місцевих варіантів лікування, часто топічних кортикостероїдів, до варіантів системного лікування пероральними кортикостероїдами, біологічними препаратами (наприклад, омалізумаб, меполізумаб ) або алерген-специфічною імунотерапією.

Також

Дерматит Бронхіальна астма Риніт Анафілаксія

Примітки