Хокейний шолом — захисний пристрій, який використовують гравці в хокей з шайбою, та хокей з м'ячем, щоб уберегти голову від травм голови, обличчя, вух та частини шиї під час потенційних влучань шайби, ударів ключкою, ковзаном, зіткнення з іншими гравцями, падіння на лід тощо.

Історія

Хокейні шоломи існують з кінця 1920-х років, але в США вони стали обов'язковими лише в 1979. До 1960-х років у хокей зазвичай грали без шоломів, в тім числі й воротарі. Значний поворотний момент стався в 1959 році, коли воротар «Монреаль Канадієнс» Жак Плант отримав удар шайбою в обличчя під час гри та повернувся на лід у масці, яку використовував під час тренування. Одним з перших хокеїстів, який використовував шолом, був захисник Леонард «Ред» Келлі, який у 1960-х роках заснував рекламну кампанію з гаслом «Келлі грає безпечно» (), що посприяло впровадженню шоломіу у місцевих лігах Канади в 1964.

Шоломи незабаром стали обов'язковою нормою в усьому світі, за винятком НХЛ. Навіть після трагічної смерті у 1968 гравця команди «Міннесота Норт-Старс» Білла Мастертона від травми голови, отриманої під час гри, НХЛ не зробила шоломи обов'язковими.

Лише в 1979 році, коли НХЛ об'єдналася з ВХА, президент ліги Джон Зіглер зробив шоломи обов'язковими для всіх нових гравців. Однак гравцям, які розпочали свою кар'єру до запровадження цього правила, дозволялося вибирати, чи хочуть вони грати в шоломі, чи без нього. Останнім гравцем, який грав без шолома, став Крейг Мактевіш з «Сент-Луїс Блюз», який завершив кар'єру в 1997 році.

Конструкція

Шолом складається з двох жорстких частин, які з'єднуються одна з одною та підлаштовуються зручніше, рухаючи передню частину вперед-назад за допомогою гвинтів. Ремінець на підборідді фіксує шолом і утримує його на місці. Внутрішня частина тримає голову зсередини, охоплюючи потилицю або . Зовнішній корпус шолома зазвичай виготовлений з АБС-пластику, який розсіює енергію удару від точки контакту, тоді як підкладка може бути виготовлена з піністого матеріалу, наприклад, пінополіпропілену, для поглинання енергії, щоб зменшити ймовірність струсу мозку.

Максимальний термін служби хокейного шолому зазвичай становить близько 10 років. Вимоги до шоломів зазначені в різних європейських та американських стандартах, таких як EN ISO 10256:2003 («Захист голови та обличчя»).

Захист обличчя

Для додаткового захисту обличчя використовується сітка — гратчасте забрало, що кріпиться до передньої частини шолома для зменшення ризику травмування обличчя. Воно складається з металевої або композитної сітки, яка покриває все обличчя, хоча існують і напівклітки для захисту верхньої половини. Прутки забрала розташовані достатньо широко, щоб не заважати огляду, але достатньо близько, щоб запобігти потраплянню крізь них шайб і ключок. Носіння сітки значно знижує ризик струсів мозку та практично виключає травми зубів.

Також використовується прозорий захисний в хокеї на льоду що кріпиться до передньої частини шолома для зменшення ризику травмування обличчя. Існують як щитки на верхню половину обличчя, так і повноліцьові щитки. Ці захисні пристрої виготовляються з високоміцного ударостійкого пластику і забезпечують кращий загальний огляд, ніж дротяні клітки, які можуть заважати огляду в певних зонах. Втім, прозорий щиток схильний до запотівання, для протидії якому потрібен спеціальний спрей. Також доступні комбінації козирка та сітки. Тонування щитка суворо забороняється.

Прозорий хокейний щиток для обличчя винайшов гравець команди «Vanderhoof Bears» Кеннет Вільям Клей після того як втратив зір на ліве око через удар ключкою. Через місяць після цього, у січні 1964 року під час лікування Клей створив перший документально підтверджений прозорий захисний щиток для обличчя, який викликав чималий ажіотаж. Оригінальний щиток і шолом були втрачені під час пожежі на арені «Vanderhoof» кілька років потому, але дати і факти про цей винахід засвідчені у численних газетах того часу.

НХЛ «наполегливо рекомендує» використовувати захисні козирки і у 2013 році почала вимагати від усіх гравців, які мають менше 25 ігор досвіду, носити захисні козирки. Станом на 2017 рік щитки використовували 94 % всіх гравців НХЛ. Багато інших ліг світу також вимагають використання захисних щитків. Наприклад, Американська хокейна ліга, найвища молодша ліга Північної Америки, у сезоні 2006–07 років вимагала носити захисний щиток від усіх гравців.

на основі опублікованого у 2002 році дослідження, рекомендує використання саме повнолицьового щитка, оскільки дослідження показало, що порівняно з напілицьовим щитком він значно зменшує ймовірність і тяжкість струсу мозку.

Правила

Міжнародна федерація

Міжнародна федерація хокею із шайбою у своїх правилах вимагає від всіх гравців використовувати захист обличчя. На міжнародних змаганнях гравці-чоловіки повинні носити шолом зі щонайменше напівзахистом, тоді як усі жінки-гравчині, мають використовувати повний захист обличчя.

Положення шолома на голові також регулюється правилами: відстань між бровами гравця та верхньою частиною шолома або між горлом гравця та системою кріплення шолома не повинна перевищувати ширини пальця.

Шолом необхідно одягати, щойно гравець виходить на лід для розминки, і не знімати кінця основного часу. Неносіння шолома під час розминки може призвести до штрафів. У разі втрати шолому під час гри, його власник повинен негайно підібрати і правильно одягти шолом або ж залишити майданчик для заміни шолома. Якщо гравець вирішить продовжувати гру без шолома, то отримує малий штраф (2 хвилини) .

Воротарі також зобов'язані носити шоломи. Якщо шолом воротаря злітає, суддя зупиняє гру. Якщо воротар навмисно знімає шолом, щоб зупинити гру, призначається штрафний кидок на користь команди суперника. Якщо воротар знімає шолом під час штрафного кидка, гол зараховується автоматично. Нарешті, якщо шайба сильно вдаряється об шолом воротаря, судді мають право зупинити гру, навіть якщо шолом залишається на місці.

Арбітри використовують шоломи чорного кольору, що також є правилом у Національній хокейній лізі (з 2006—2007 років).

НХЛ На відміну від міжнародних правил, гравець НХЛ, який втратив шолом під час гри, міг продовжувати грати без нього до кінця свого ігрового часу, але був повинен знову одягнути шолом перед наступним виходом на лід. У 2019 році правила були змінені для покращення безпеки гравців: якщо гравець втратив шолом, він повинен знову одягнути його протягом розумного часу, визначеного арбітрами, або піти на лаву запасних, інакше він отримає невеликий штраф. Якщо воротар втратив шолом і на даний момент немає безпосередньої небезпеки, судді можуть вирішити дозволити продовжити гру. Якщо воротар навмисно знімає шолом, він отримує невеликий штраф. Як і у випадку з міжнародними правилами, якщо це станеться під час штрафного кидка або серії пенальті, автоматично зараховується гол.

Див. також Воротарська маска Футбольний шолом

Примітки