Феррара – Равенна – аміакопровід, яким сполучили два майданчика з виробництва добрив у Північній Італії.
У 1987 році належний компанії Enichem (хімічний підрозділ групи ENI) завод добрив у Равенні отримав сполучене з портом Равенни сховище з кріогенним резервуаром для аміаку ємністю 15 тисяч тонн, оскільки його власне виробництво аміаку базувалось на застарілій технології 1950-х років. А за кілька років під контролем Enichem опинився завод добрив у Феррарі, що на той час міг продукувати аміаку більше, аніж було потрібно власним похідним виробництвам. Як наслідок, в 1994-му ввели в дію аміакопровід Феррара – Равенна довжиною 74 кілометра та діаметром 200 мм, що транспортує аміак при кімнатній температурі та тиску біля 2,6 МПа. За єдиним проєктом з аміакопроводом спорудили етиленопровід (постачав завод мономера вінілхлорида) та пропіленопровід.
У 1996-му обидва заводи добрив продали норвезькій групі Norsk Hydro, після розділу якої в 2004-му вони перейшли до компанії Yara. При цьому кріогенний резервуар та аміакопровід залишились за Enichem, а після її розділу в 2002-му перейшли до Polimeri Europa, що з 2012-го змінила назву на Versalis. Станом на кінець 2010-х лінії для етилену та пропілену були заповнені азотом, а аміакопровід перебував у операційному управлінні Yara.ALLEGATO B18 RELAZIONE TECNICA DEI PROCESSI PRODUTTIVIRIESAME AUTORIZZAZIONE INTEGRATA AMBIENTALE
Примітки