Анатолій Олегович Рябко ( 9 жовтня 1989, Запоріжжя, УРСР) — український та білоруський футболіст, футзаліст та пляжний футболіст. Майстер спорту СРСР (1967). Представляв збірну України. З 2019 року захищає кольори збірної Білорусі. Учасник чотирьох чемпіонатів світу (2019, 2021, 2024, 2025).
Кар'єра футболіста Народився та виріс у Запоріжжі. У дитячо-юнацькій футбольній лізі України грав за місцевий «Металург» (2002—2006).
Його першою професійною командою став «Гірник-Спорт» із Комсомольська Полтавської області. Свій перший матч у Другій лізі України провів 31 липня 2006 року проти «Кременя» (1:0). Наступного сезону грав за «Металург-2», але провів лише дві гри у Другій лізі. 2012 року приєднався до черкаського «Славутича», де також не закріпився. На аматорському рівні 2014 року грав за «Ольвію» із Чкалова у чемпіонаті Запорізької області.
Вперше у футзалі спробував свої сили у складі запорізького «Імексу», за який провів одну гру в кубку України. У 2014 році грав у чемпіонаті України за херсонський «Продексім».
Кар'єра в пляжному футболі Розпочав грати у пляжний футбол 2010 року. Захищав кольори дніпропетровського «Вибору», разом із яким ставав чемпіоном України 2010 та 2014 років. 27 листопада 2014 року отримав звання «Майстра спорту України». На запрошення Іллі Куренкова у 2016 році приєднався до російського ЕЛМОНТу. У 2017 році став найкращим гравцем та бомбардиром чемпіонату Білорусі у складі «Вітоблспорту».
У січні 2018 року Євген Варениця вперше викликав Рябка до складу збірної України для участі у Кубку Персії в Ірані, де українці посіли третє місце. Варениця оцінюючи підсумки турніру, сказав, що Рябко ще не готовий грати на найвищому рівні, а його виклик є скоріше «авансом на майбутнє». За словами Анатолія Рябка, згодом ніхто з представників української команди з ним не контактував, а наприкінці 2018 року головний тренер збірної Білорусі Ніко Альварадо запропонував 29-річному українцю пройти збір із командою та змінити спортивне громадянство. Дебютним турніром у формі білоруської збірної стала кваліфікація на Всесвітні пляжні ігри у травні 2019 року, де Рябко зіграв проти своєї колишньої команди — України.
Чотири рази представляв Білорусь на чемпіонатах світу у 2019, 2021, 2024 та 2025 роках. На турнірі 2024 року в ОАЕ разом із командою вперше в історії білоруської збірної став бронзовим призером. Зі зростом 197 сантиметрів став найвищим футболістом чемпіонату світу 2024 року.
На клубному Мундіаліто 2019 року захищав кольори московського «Спартака». Влітку 2019 року перейшов у саратовську «Дельту». З березня 2021 року — гравець московського «Спартака». 2021 року грав на Кубку європейських чемпіонів за німецький «Реал Мюнстер».
За підсумками 2023 року включений до Всесвітньої організації пляжного футболу до 100 найкращих гравців у пляжний футбол на планеті.
У листопаді 2023 року став переможцем Кубка Росії з футволею.
У липні 2025 року було визнано MVP відбірного етапу Євроліги в Батумі, оформив 5 голів у 3 матчах турніру. За підсумками турніру збірна Білорусі посіла перше місце, здобула 3 перемоги із сумарним рахунком 27:4.
Досягнення Клубні «Вибір» Чемпіонат України Чемпіон (2): 2010, 2014
Кубок європейських чемпіонів Бронзовий призер (1): 2015
Збірна Білорусі Чемпіонат світу з пляжного футболу Бронзовий призер (1): 2024
Ігри країн СНД Чемпіон (1): 2023
Євроліга Фіналіст (1): 2021
Індивідуальні Найкращий гравець чемпіонату Білорусі: 2017 Найкращий бомбардир чемпіонату Білорусі: 2017 Найцінніший гравець кваліфікаційного етапу Євроліги у Батумі: 2025
Примітки
Посилання
Візитна картка гравця на офіційному сайті УПЛ Профіль футболіста на старому офіційному сайті ПФЛ України Статистика виступів гравця на сайті BSWW Статистика виступів гравця на сайті BSRussia