Віктор Семенович Мартинюк ( 17 січня 1963, Сімферополь) — український біофізик, фахівець у галузі електромагнітної біології, екологічної та медичної біофізики, біоритмології та геліобіології. Доктор біологічних наук і професор (2008).
Життєпис Віктор Мартинюк народився 17 січня 1963 року в Сімферополі. Вищу освіту здобув у Сімферопольському університеті, який закінчив 1985 року. Наукову й педагогічну діяльність розпочав у 1992 році на кафедрі біохімії Сімферопольського університету, де послідовно пройшов шлях від викладача до доцента (1996–2001). У 2001–2005 роках обіймав посаду вченого секретаря Кримського наукового центру НАН України та Міністерства освіти і науки України.
Від 2005 року пов’язав свою діяльність із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка: у 2008–2009 роках працював професором, а з 2009 року очолює кафедру біофізики. У 2010–2015 був заступником директора з наукової роботи Інституту біології, а з 2015 року — проректором з наукової роботи університету.
Паралельно з основною діяльністю активно працює в Українському біофізичному товаристві: у 2006–2011 роках — вчений секретар, від 2011 року — віцепрезидент організації.
Праці Наукові інтереси Віктора Мартинюка охоплюють низку ключових напрямів сучасної біофізики, зокрема електромагнітну біологію, екологічну та медичну біофізику, біоритмологію й геліобіологію. Його праці сприяли розвитку уявлень про вплив електромагнітних чинників та сонячної активності на біологічні системи.
Література
Мартинюк Віктор Семенович / Ю. В. Цейслер // Енциклопедія Сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018.