Синдром аспірації солоної води — це медичний стан, спричинений вдиханням або аспірацією (попаданням речовини у легені з ротової порожнини) невеликої кількості солоної води, що призводить до подразнення та запалення легень. Часто спостерігається під час підводного занурення внаслідок несправного водолазного спорядження або неправильної техніки дихання, що дозволяє дрібним краплям води досягати нижніх дихальних шляхів.
Причини і механізм
Синдром аспірації солоної води, на відміну від утоплення та близьких до нього станів, не передбачає вдихання великих об'ємів води. Цей стан може розвиватися непомітно під час підводного плавання або виникнути під час одноразового випадку аспірації. Несправне водолазне спорядження, таке як , неправильна техніка дихання або , можуть призвести до вдихання або аспірації дрібних крапель солоної води. Невеликий розмір крапель дозволяє їм досягати нижніх дихальних шляхів, не викликаючи у верхніх дихальних шляхах суттєвого кашльового рефлексу, отже, вони потрапляють в організм, не викликаючи негайних симптомів під час занурення.
солона вода, яка має більшу концентрацію, ніж людська кров, при потраплянні в легені створює осмотичний градієнт, який витягує воду з навколишніх тканин легень в альвеоли та бронхіоли, викликаючи подразнення та запалення. Солона вода також може спричинити оксидативний стрес, розведення легеневого сурфактанта, порушення , деградацію клітин та їх загибель. та можуть ще більше посилити запальні процеси, спричинюючи системним симптомам або сприяючи їм.
Клінічна картина
Більшість пацієнтів із синдромом аспірації солоної води повідомляють про аспірацію під час занурення. Пацієнти починають кашляти одразу після завершення занурення (ймовірно, це кашльовий рефлекс, викликаний подразненням нижніх дихальних шляхів, який протягом самого занурення з незрозумілих причин пригнічується), часто з виділенням надмірного мокротиння, іноді кров'янистого. Після латентного періоду, що триває близько двох годин, розвивається задишка, почастішання дихання, почастішання серцевих скорочень, синюшність шкіри, дискомфорт та біль у грудях.
Стан зазвичай нагадує симптоми вірусної інфекції. Найчастіше повідомляється про лихоманку, нездужання та озноб, і зазвичай це перші системні симптоми, що з'являються. Більшість людей відчувають тремор та тремтіння, останнє зростає при зниженому рівні кисню в крові.
Ці симптоми, як правило, посилюються при впливі холоду або фізичній активності. Приблизно у двох третинах випадків спостерігається головний біль, у третині випадків — біль у тілі. Ураження шлунково-кишкового тракту може спричинити втрату апетиту, нудоту та блювання. Рідше у хворих спостерігаються обмороки, тимчасова втрата свідомості та легка сплутаність свідомості. У рідкісних випадках може виникнути важке запалення легень.
Аускультація легень може виявити аномальні , такі як або брязкіт, а візуалізація грудної клітки може виявити та набряк. Спірометрія показує зменшення , включаючи зменшення середнього об'єму форсованого видиху за 1 секунду на 0,7 літра та життєвої ємності легень. Лабораторні дослідження не виявляють специфічних відхилень, але можуть спостерігатися низький рівень кисню в крові та незначно підвищені рівні лейкоцитів та лактатдегідрогенази.
Діагностика і лікування
Діагноз синдрому аспірації солоної води ставиться на основі анамнезу та фізикального обстеження. Початкові симптоми кашлю та утрудненого дихання схожі на симптоми, подібні до стану, близького до утоплення, але цей стан не викликає симптомів, подібних до вірусної інфекції. Крім того, спочатку може бути важко відрізнити цей стан від гострої вірусної інфекції, крім того, що симптоми синдрому аспірації солоної води, як правило, покращуються протягом кількох годин.
Стан синдрому аспірації солоної води має спільні риси з декомпресійною хворобою; розрізнити ці два стани можуть допомогти огляд та відсутність інших симптомів, пов'язаних з декомпресією. Профіль занурення з та повним поступовим підйомом має меншу ймовірністю спричинити декомпресійну хворобу. Крім того, коротка тривалість і глибина занурення з меншою ймовірністю спричинюють декомпресійну хворобу.
Значне покращення після кисневої терапії додатково підтверджує діагноз синдрому аспірації солоної води (на противагу цьому, декомпресійна хвороба демонструє значне покращення при гіпербаричній кисневій терапії, тоді як додатковий кисень допомагає лише стабілізувати стан ураженої особи). Інші можливі під час дайвінгу стани, такі як баротравма легень, імерсійний набряк легень при зануренні та гіпотермія, також можуть викликати подібні симптоми або виникати разом із цим синдромом; їх можна розрізнити за клінічним перебігом та результатами візуалізації.
Лікування включає підтримуючу терапію з додатковим киснем, спостереження та відпочинок. Більшість випадків проходять протягом перших 24 годин, часто спонтанно без лікування. Але у важких або ускладнених супутніми респіраторними розладами випадках може знадобитися інтенсивна терапія.
Дослідження
Цей стан вперше описав у 1970 році лікар Карл Едмондс, задокументувавши близько 30 випадків на Королівського австралійського флоту.
Дослідження 1989 року, базуючись на повідомленнях про симптоми постраждалих та аналізі їхнього спорядження, пов'язало з синдромом аспірації солоної води до 37 % смертей, що сталися під час рекреаційного в Австралії та Новій Зеландії в 1980-х роках: синдром діяв як проміжний фактор, посилюючи паніку та виснаження, що згодом призвело до втрати свідомості та смерті від утоплення.
У 2019 році в одному з клінічних випадків повідомлялося про важкий синдром аспірації солоної води, який стався під час контакту з білухою в океанаріумі Джорджії: відвідувач аспірував солону воду, яку на нього розбризкала білуха, що призвело до сильного запалення легень та падіння рівня кисню в крові, що вимагало інтенсивної терапії.
Див. також Аспіраційна пневмонія — легенева інфекція, спричинена потраплянням до легень вмісту шлунку. Утоплення — порушення дихання, спричинене зануренням у рідину. Гіпернатріємія — високий рівень натрію в крові. — інтоксикація від надмірного споживання солі. Імерсійний набряк легень — скупчення рідини в легенях під час плавання.
Примітки