Хадрамаутська арабська () — діалект арабської мови, яким говорять хадхарем, корінне населення Хадрамауту, що мешкає в південно-східному Ємені. Цей діалект також поширений серед діаспори хадхарем, що проживає на Сомалійському півострові (Сомалі, Еритрея), у Східній Африці (Коморські Острови, Занзібар, Кенія, Танзанія та Мозамбік), Південно-Східній Азії (Індонезія, Малайзія, Бруней та Сингапур) та, в сучасності, в інших арабських державах Перської затоки.

Хадрамаутська арабська також є основним складником індонезійського варіанту арабської мови — з неї походить більшість тамтешньої лексики та граматики.

Фонологія Хадрамаутський діалект поширений у регіоні Хадрамаут (на узбережжі та в долині ваді Хадрамаут), та вирізняється вимовою джим (ج) як йод (ي, y, ). Подібне явище існує в деяких східноарабських діалектах, та діалектах Перської затоки, наприклад, у діалекті Басри, Кувейта, Катара, Бахрейна та ОАЕ. Освічені мовці вимовляють (ج) як дзвінкий середньопіднебінний проривний (), або як африкат () у деяких словах.

Рефлекс ق вимовляється як дзвінкий задньоязиковий у будь-якій лексиці.

Приголосні Губні Міжзубні Зубні/Ясенні Середньо­піднебінні Задньо­язиковіУвулярні Глоткові Гортанні - емф-ні - емф-ні Носові Проривні Глухі дзвінкі ~ Фрикативні глухі дзвінкі Дрижачі Апроксиманти

Фонеми озвучуються, як ламінально-ясенні проривні . озвучується, як апікально-ясенний проривний . може озвучуватись як дзвінкий середньопіднебінний проривний чи африкат . У діалектах аль-Карну, фонеми та можуть передаватись, як та . може передаватись, як губно-зубний перед . може передаватись, як середньопіднебінний носовий після . Перед , ця фонема може озвучуватись, як .

Голосні ПередніЗадніВисокі СередньогоНизькі

Існує п'ять дифтонгів: .

Не біля емфатичних приголосних, (ā) вимовляється як ненапружений низький передній голосний. Таким чином, (θānī, букв. “другий”), що в діалектах Перської затоки вимовляється, як , у хадрамаутському діалекті вимовляється, як .

ФонемаАлофонПриміткине як довгий голосний, не біля емфатичнихбіля емфатичнихбіля глотковихне біля емфатичнихбіля емфатичнихбіля амфатичнихне як довгий голосний, не біля емфатичнихбіля губних чи голосних з високою артикуляцієюбіля увулярних чи глоткових приголоснихне біля емфатичних приголоснихбіля емфатичних відбувається дифтонгізаціяне біля емфатичних приголосних, біля емфатичних приголоснихне біля емфатичних приголоснихбіля емфатичних приголоснихне біля емфатичних приголоснихбіля емфатичних приголоснихне біля емфатичних приголоснихбіля емфатичних приголосних +ДифтонгиФонемаАлофон

Мовці з долини ваді Хадрамаут розрізняють пари фонем / , (, ) та / , (, ), але що (у класичній арабській ) , що вони вимовляють як . Мовці прибережних діалектів вимовляють всі ці три пари однаково, як: , , та (/t/, /d/ та /ḍ/).

У цьому діалекті також не дозволені збіги приголосних наприкінці слова. Через це, слово ‘дівчина’ з класичної арабської вимовляється, як . На початку слова, залежно від субдіалекта, збіги приголосних теж можуть уникатись. У прибережному діалекті є такі слова, як () ‘він хоче’, () ‘цибулини’ () ‘пошта’, а в діалекті ваді, друге слово вимовляється, як (), а третє - як ().

Морфологія Коли займенник першої особи однини використовується як підмет, він розрізняється за родом, тому займенник першої особи однини чоловічого роду — (anā), жіночого — (anī). У ролі додатка, займенник стає прив'язаною до дієслова морфемою: (–nā) для чоловічого роду та (–nī) для жіночого. Займенник першої особи множини — (naḥnā).

Займенник першої особи множини як прямий додаток — (naḥnā), а не (–nā), як у більшості інших діалектів. Тому (ḍarabanā), ‘він вдарив нас’ з класичної арабської у хадрамаутському діалекті стає (đ̣arab naḥnā).

Основа слова VI, (tC1āC2aC3), може зазнати зміни голосної та стати (tC1ēC2aC3), тобто голосна (ā) замінюється на (ē). Це призводить до семантичної зміни: (tšāradaw), ‘вони раптом втекли’, (tšēradaw), ‘вони ухиляються/намагаються втекти’.

та дієслова поширені в цьому діалекті. Наприклад, інтенсивна форма дієслова /kasar/ ‘ламати’ — /kawsar/. Як приклад: (kōsar fi l — l‘ib), ‘він грав жорстко’. Якщо застосувати метатезу, то дієслово стане фреквентативним: (kaswar min iđ̣-đ̣aḥkāt), ‘він кілька разів () посміявся’.

Синтаксис Синтаксис хадрамаутської арабської має багато подібностей до інших діалектів Аравійського півострова. Однак, у цьому діалекті є ряд унікальних сполучників, та інших синтаксичних особливостей. Приклади сполучників: (kann, lākan) ‘але, однак’, (mā, відповідає кл. араб. ammā) ‘щодо’ та (walla) ‘або’.

Подібно до багатьох інших діалектів, апофонічний чи аблаутний пасивний стан (як у /kutib/ — ‘був написаний’) не дуже поширений в цьому діалекті, та значною мірою вживаний лише у сталих формулюваннях з класичної арабської.

Частка /qad/ у хадрамаутській семантично розвилась у /kuð/ чи /guð/ ‘ще, вже, майже’ та /gad/ або /gid/ ‘мабуть’. Лексика Окрема лексика є спільною з сучасними південноаравійською, що вирізняє цей діалект з-поміж інших діалектів Аравійського півострова. Також у лексиці діалекту помітний вплив міграцій хадрамійців до Південно-Східної Азії (див. , ), Індійського субконтиненту та Східної Африки, особливо в окремих тематиках, таких як їжа чи одяг: (ṣārūn) «саронг». Багато таких запозичень перелічено в роботі al-Saqqaf (2006):A. Al-Saqqaf (2006): Co-referential devices in Hadramî Arabic, pp. 75-93 Zeitschrift_für_Arabische_Linguistik Issue 46. http://semitistik.uni-hd.de/zal/zal46.htm .

Примітки

Посилання

Хадрамаутська арабська на www.grin.com