Тероризм на Філіппінах - це складне поєднання ідеологічного екстремізму із загрозами як з боку ісламістських, так і комуністичних угруповань, що вимагає постійної пильності та зусиль боротьби з тероризмом. Згідно Глобального індексу тероризму за 2023 рік, Філіппіни посідають 18-е місце у списку країн, які найбільше постраждали від тероризму.

Загальна інформація

З кінця 1960-х років тероризм є серйозною проблемою на Філіппінах. Терористичні атаки часто здійснюються декількома джихадистськими групами та групами бойовиків з різними ідеологіями та за різноманітними мотивами. Актами тероризму можуть вважаться бомбометання, внутрішній тероризм, викрадення людей (особливо іноземців), торгівля наркотиками, вимагання, масові вбивства, замахи (атентати) та інші види нападів. Терористичні групи, такі як Абу Сайяф, Ісламські борці за свободу Бангсаморо та Джемаа Ісламія, здебільшого діють на півдні Філіппін. Збройне крило Комуністичної партії Філіппін - Нова народна армія - проводить ширший спектр операцій по всій країні та здійснює напади, хоча й з меншою інтенсивністю, ніж інші повстанські рухи.

Після терактів 11 вересня 2001 Філіппіни стали новим фронтом у війні з тероризмом під егідою США. Під час президентства Джорджа Буша -молодшого США направили іноземну допомогу та американські війська на Мінданао для сприяння операціям проти повстанців у рамках операції «Нескорена свобода» на Філіппінах, яку проводили філіппінські та американські збройні сили.

Зброєний конфлікт у місті Мараві, провінція Південний Ланао, між філіппінським урядом та ісламістськими озброєними угрупованнями (відомий як Облога або Битва за Мараві) завершилася смертю кількох лідерів терористів та зменшенням присутності Ісламської держави на Філіппінах. +Терористичні акти на ФіліппінахРікКількість інцидентівЗагибліТравмовані201934828439320184242973432017692218 +1,400201663341172020157174447522014597472723201365143266620122472104402011149127224201020515523120092301523542008275220388200765115404200658601632005254914920043220616020031072885312002481253422001501542742000132190643199931451901998186851997579827319966195143199563201102199472126198199385621619921623954651991162432247199032045734019891563933231988210550256198716040448519868032235519851244523771984432621081983161013019823813925019813117636219806016354019795010776197836128193197720019761047731975414519741301973000197272119714001970104113

Правові аспекти Згідно з філіппінським законодавством, тероризм є злочином згідно із «Законом про безпеку людини» 2007 року, який описує такі дії як такі, що спричиняють «широко розповсюджений та надзвичайний страх і паніку серед населення». 10 вересня 2015 року провінційним судом Басілана групу «Абу Сайяф» було офіційно визнано першою терористичною організацією згідно із цим законом. Згідно із сенатором Парфіло Лаксоном, закон також мав і слабкі сторони - він називав його «мертвою буквою закону» через те, що він «недостатньо використовується».

3 липня 2020 року президент Родріго Дутерте підписав Закон Республіки 11479, більш відомий як Закон про боротьбу з тероризмом 2020 року. Він замінив собою «Закон про безпеку людини» та переглянув і розширив визначення терористичних злочинів. Правозахисні групи розкритикували закон, назвавши його «драконівським», і подали до Верховного Суду позов щодо його конституційності. 26 квітня 2022 року Суд підтримав закон, але скасував положення, що дозволяють Раді з боротьби з тероризмом (ATC) визнавати особу або групу терористами за запитом іншої країни. Також було скасоване розпливчасте визначення терористичних актів - воно було визнано «занадто широким і таким, що порушує свободу слова».

21 вересня 2022 року Манільський регіональний суд першої інстанції відхилив петицію, подану урядом Філіппін у 2018 році, про оголошення Комуністичної партії Філіппін (КПП) та її збройного крила, Нової народної армії (ННА), терористичними організаціями, посилаючись на «Закон про безпеку людини», і постановив, що ці групи не були організовані для тероризму, а їхнє вдавання до збройної партизанської війни було лише засобом для досягнення їхньої мети. Він також посилався на відсутність закону, який забороняв би членство в комуністичних групах. Але за допомогою Антитерористичної ради (ATC) уряд Філіппін визнав шістьох осіб членами-терористами Комуністичної партії Філіппін — Нової народної армії - та організації, пов'язані з ними, «терористами».

Останні тенденції З січня 2000 року радикальні ісламістські групи та ісламістські сепаратистські сили здійснили понад 40 великих вибухів, що були направлені проти цивільних цілей, переважно в південних регіонах країни у регіонах островів Мінданао та архіпелагу Сулу. Через його політичне значення, численні вибухи також були здійснені і у районі Метро Маніла та його околицях, що знаходиться за кілька сотень кілометрів від центру конфлікту в південних регіонах. З 2000 по 2007 рік у результаті терористичних актів загинуло майже 400 мирних жителів та понад 1500 отримали поранення. За кількістю це більше жертв, ніж було спричинено вибухами та іншими нападами в Індонезії, Марокко, Іспанії, Туреччині чи Великій Британії за той самий період. Цілями ставали громадський транспорт та інші місця масового скупчення населення. Такі рухи як Абу Сайяф та рух Раджі Сулеймана переважно здійснювали масштабні викрадення та стрілянину.

В червні 2023 року Рада з боротьби з тероризмом (ATC) визнала чотирьох лідерів Альянсу народів Кордильєр (CPA), коаліції груп, пов'язаних з Новою народною армією, терористами. Це відбулося за часів адміністрації Бонгбонга Маркоса. Віндела Болінгета, Дженніфер Авінган, Сару Абеллон-Алікес та Стіва Таулі звинуватили у членстві в Регіональному комітеті білих районів Ілокос Кордильєр Нової народної армії. Через місяць Рада відсторонила від виконання своїх обов'язків конгресмена від 3-го округу Негрос Оксиденталь Арнольфо Тевеса-молодшого, його брата, Прайда Генрі Тевеса та одинадцятьох інших спільників у зв'язку із винуваченням у тероризмі. Вони діяли у так званій групі під назвою «Терористична група Тевеса». Їх пов'язували із вбивством губернатора Негрос Орієнтал Роеля Дегамо за декілька місяців до цього. Це був перший випадок, коли обрану посадову особу було визнало терористом.

Посилання

Див. також

Список терористичних інцидентів на Філіппінах Тероризм у місті Давао Повстання на Філіппінах Конфлікт Моро Війна з терором Відносини Філіппін та Сполучених Штатів