Дітер Хайнце (народився 7 серпня 1928 року в Бреслау ; помер 3 березня 2005 року) — культурний діяч та по сумісництву дипломат НДР(Німецької Демократичної Республіки), який, серед інших посад, обіймав посаду державного секретаря Міністерства культури з 1969 по 1973 рік, а також послом і постійним представником при ЮНЕСКО з 1973 по 1977 рік. Перебуваючи на цих посадах він був відповідальним за систему цензури та ідеологічного контролю НДР, політика, якої базувалася на соціалістичному реалізмі та антифашизмі як державній доктрині.
Життя Ще навчаючись у школі у 1946 році, Дітер Хайнце вступив до Комуністичної партії Німеччини (КПН), а невдовзі після цього до Соціалістичної єдної партії Німеччини (СЄПН) після примусового об'єднання СДПН та КПН з утворенням СЄПН. Він також був активним членом районного керівництва Вільної німецької молоді (ВНМ) у окрузі Дебельн. Після закінчення середньої школи в 1947 році він вивчав економіку в Лейпцизькому університеті з 1947 по 1951 рік. Під час навчання, з 1947 по 1949 рік, він обіймав посаду секретаря з питань культури та освіти керівництва ВНМ Лейпцизького університету. Після завершення навчання в 1951 році він спочатку працював консультантом шкіл у Асоціації німецьких споживчих кооперативів (АНСК), а потім з 1952 по 1958 рік став заступником директора та керівником відділу в Центральному будинку народного мистецтва в Лейпцигу. Водночас він обіймав посаду секретаря Президії загальнонімецького аматорського та народного мистецтва, а з 1956 по 1958 рік — співробітника районного керівництва СЄПН у Лейпцигу.
У 1959 році Хайнце перейшов до Відділу культури Центрального комітету СЄПН, спочатку як викладач, а з 1960 по 1962 рік — як керівник відділу літератури. З 1963 по 1969 рік він обіймав посаду заступника керівника відділу культури Центрального комітету. У 1969 році він став державним секретарем Міністерства культури до 1973 року. У 1973 році він замінив Гайнца Юнга на посаді посла та постійного представника при ЮНЕСКО в Парижі, залишаючись на цій посаді до 1977 року, до поки його не замінив Зігфрід Кемпф. Після повернення він став першим заступником генерального директора Академії мистецтв НДР у 1977 році, і був на цій посаді до 1985 року. З 1985 по 1990 рік, він обіймав посаду директора відділу Академії мистецтв національних досліджень та меморіальних місць НДР німецького мистецтва та літератури 20-го століття. Він достроково вийшов на пенсію у 1990 році.
Публікації Завдання культурної політики після VII з'їзду партії, у: «Партійний працівник», співавтор Герд Россов, Берлін, 1968 Промова на конференції директорів 14 січня 1971 року в Берліні, Берлін 1971 Конрад Вольф у книзі «Діалог: мистецтво та політика», співредактор Людвіг Гофман, Берлін, 1985
Література Справа DH, у: Маттіас Браун : Культурний острів та інструмент влади. Академія мистецтв, партія та державна безпека, Геттінген 2007, ISBN 978-3-525-35049-2
Посилання Beatrice Vierneisel: Heinze, Dieter. In: Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 1. Ch. Links, Berlin 2010, ISBN 978-3-86153-561-4.