Колосальні голови ольмеків — це кам'яні зображення людських голів, висічені з великих базальтових валунів. Їх висота коливається від 1,17 до 3,4 метра (від 3,8 до 11,2 футів). Голови датуються щонайменше 900 роком до нашої ери та є відмінною рисою цивілізації ольмеків стародавньої Мезоамерики..Diehl 2004, p. 111. Усі вони зображують зрілих осіб з м'ясистими щоками, плоскими носами та злегка косоокими очима; їхні фізичні характеристики відповідають типу, який досі поширений серед мешканців Табаско та Веракруса. Задня частина пам'ятників часто плоска.

Валуни були привезені з гір Сьєрра-де-Лос-Тустлас у Веракрусі. Враховуючи, що надзвичайно великі кам'яні плити, використані для їхнього виробництва, були перевезені на понад 150 кілометрів (93 милі), що вимагало значних людських зусиль та ресурсів, вважається, що пам'ятники є портретами могутніх окремих правителів ольмеків. Кожен з відомих екземплярів має характерний головний убір. Голови розташовувалися по-різному лініями або групами в основних центрах ольмеків, але метод та логістика, що використовувалися для транспортування каменю до цих місць, залишаються незрозумілими. Усі голови мають характерні головні убори, і одна з теорій полягає в тому, що їх носили як захисні шоломи, можливо, для війни або для участі в церемоніальній мезоамериканській грі в м'яч.

Відкриття першої колосальної голови в Трес-Сапотес у 1862 році Хосе Марією Мельгар-і-Серрано не було добре задокументовано та не було опубліковано за межами Мексики.Taladoire 2018. Розкопки тієї ж колосальної голови Метью Стірлінгом у 1938 році стимулювали перші археологічні дослідження культури ольмеків. Сімнадцять підтверджених прикладів відомі з чотирьох місць у самому серці ольмеків на узбережжі Мексиканської затоки. Більшість колосальних голів були виліплені зі сферичних валунів, але дві з Сан-Лоренцо-Теночтітлана були вирізьблені з масивних кам'яних тронів. Ще один пам'ятник у Такалік-Абах у Гватемалі — це трон, можливо, вирізьблений з колосальної голови. Це єдиний відомий екземпляр за межами ольмекського центру.

Датування пам'ятників залишається складним, оскільки багато з них були вилучені з їхнього первісного контексту перед археологічними дослідженнями. Більшість з них датуються раннім докласичним періодом (1500—1000 рр. до н. е.), а деякі — середнім докласичним періодом (1000—400 рр. до н. е.). Найменший важить 5 тонн (6 коротких тонн), тоді як найбільший, за оцінками, важить від 36 до 45 тонн (від 40 до 50 коротких тонн); його було покинуто та залишено незавершеним поблизу джерела каменю.

Джерела

Примітки