Знавець, також поціновувач (фр. connoisseur, традиційне написання до 1835 року, від середньофранцузького connoistre, пізніше connaître, що означає «бути знайомим з» або «знати когось/щось») — особа, глибоко обізнана в образотворчому мистецтві; гурман, палкий поціновувач високої кухні, вишуканих вин та різноманітних делікатесів; людина з вишуканим та тонким смаком. Іноді термін може вживатися також у іронічній конотації.
Для сучасного арт-ринку експертна оцінка твору, надана знавцем, залишається одним з вагомих інструментів ідентифікації та атрибуції творів мистецтва за стилем і технікою, особливо в обставинах, коли бракує документальних свідчень щодо походження (провенансу) твору. Схожа ситуація спостерігається й у виноробстві, наприклад, при оцінці потенціалу витримки молодого вина шляхом дегустації.
Історія поняття У XVIII столітті цей термін нерідко слугував відповідником для ще менш чіткого поняття «людина зі смаком» або «вдаваний критик».
У 1760 році Олівер Ґолдсміт (Oliver Goldsmith) висловився так: «Живопис був, є і буде єдиним предметом світської уваги; звання поціновувача мистецтв нині є найбільш надійною перепусткою до будь-якого модного товариства; вчасне знизування плечима, захоплена поза та один-два екзотичні вигуки — це цілком достатні якості для людей із невеликим статком, щоб заслужити прихильність».
У 1890 році Джованні Мореллі (Giovanni Morelli) писав: «поціновувачі говорять про мистецтвознавців, що ті пишуть про те, чого не розуміють; мистецтвознавці, зі свого боку, зневажають поціновувачів і розглядають їх лише як чорноробів, які збирають для них матеріали, але самі не мають найменшого уявлення про фізіологію мистецтва».
Знавецтво в мистецтві Знавці оцінюють твори мистецтва, спираючись на досвід, набутий шляхом вивчення стилів і технік різних митців та мистецьких шкіл. Оцінка мистецького твору ґрунтується на його глибокому розумінні, підкріпленому інтуїтивним враженням знавця.
Метою оцінки твору поціновуваем є встановлення авторства, засвідчення автентичності та визначення художньої цінності твору на підставі емпіричних, аналітичних даних та витонченого сприйняття художнього твору поціновувачем. Отримані висновки мають вагоме значення та можуть бути зібрані в каталог-резоне робіт окремого митця чи мистецької школи.
У своїй праці «Сенс в образотворчому мистецтві» (Meaning in the Visual Arts, 1955) Ервін Панофскі пояснює різницю між поціновувачем та мистецтвознавцем: «Поціновувача можна означити як стриманого, лаконічного мистецтвознавця, а мистецтвознавця — як пишномовного поціновувача».
Англійський арт-дилер та мистецтвознавець Філіп Молд стверджує, що «знавецтво полягає у відзначенні специфічних рис конкретних митців, на противагу загальним ознакам епохи». Він вказує на важливість розуміння того, які сенси художник вкладав у твір під час створення (на відміну від виняткової оцінки самого зображення). Його колега Бендор Гросвенор дотримується думки, що майстерність поціновувача формується з надивленості та не може викладатися в аудиторії. Він вважає, що у світі історії мистецтва цей підхід дещо застарів та, як наслідок, така діяльність, як складання каталогу-резоне, лишається недооціненою серед мистецтвознавців. Мистецтвознавиця Світлана Альперс підтверджує перестороги колег щодо того, що визначення індивідуального стилю у творах «по суті покладена на групу фахівців у цій галузі, відомих як знавці». Однак, освітній заклад Christie's Education пропонує магістерську програму з історії мистецтва та арт-ринку, що включає семінар зі знавецтва. Програма охоплює «ключові навички, необхідні для огляду, опису, дослідження та оцінки творів мистецтва, включно з безпосередньою роботою з мистецькими об'єктами, відвідуванням майстерень художників, реставраційних лабораторій та музеїв».
Знавці в інших галузях Термін «знавець» також використовується в контексті гастрономії, зокрема щодо вишуканих страв, пива, вина, кави, чаю та багатьох інших продуктів, споживання яких може приносити естетичну насолоду. [ краще джерело потрібно ]
Аматор Оцінювач Колекціонер Експерт Фанат, шанувальник, ентузіаст Гурман, гурман Сомельє
Посилання