Імператриця Дзіто́ (, дзіто тенно; — ) — 41-а імператриця Японії, синтоїстське божество. 3-я жінка на імператорському престолі Японії. Донька імператора Тендзі та Оті но Ірацуме, доньки о-омі Соґа но Кураямада но Ісакава Маро. Роки правління: 14 лютого 690 — 22 серпня 697Усі дати подані за європейським календарем..
Біографія Замолоду звалася Уно но Сарара. 649 року помирає її мати. 657 року вступила в шлюб з принцом Оаму (майбутнім імператором Темму). 667 року стає старшою дружиною останнього.
1 жовтня 686 року успадкувала трон після смерті свого чоловіка. Перенесла столицю до Фудзівара-кьо, яку активно розбудовувала протягом усього свого панування.
У квітні 689 року помирає спадкоємець — принц Кусакабе. Новим спадкоємцем стає син останнього — Кару но О. Невдовзі було впроваджено «Кодекс Асука Кійоміхара», що став одним з перших збірок законів, що впроваджував систему ріцурьо та офіційно закріплював існування дайдзьокану (великої державної ради). Того ж року імператриця забороняє гру суґороку.
690 року проведено офіційну церемонію сходження на трон Дзіто. 692 року здійснила паломництво до святилища Ісе.
697 року зреклася престолу на користь свого внука — принца Кару, що став імператором Момму, та попри те, що прийняла буддійський постриг, зберігала владу з титулом дайдзо-тенно і певний політичний вплив до самої смерті.
Відома як поетеса. Її вірш внесено до антології «Хяку-нін іс-сю».
Примітки
Джерела та література
Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997. 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
Посилання Список Імператорів Японії