Аукштайтська вузькоколійна залізниця ( лит. Aukštaitijos siaurasis geležinkelis) - вузькоколійна мережа залізниць шириною 750 мм у Литві. Поєднуючи міста Паневежис і Рубікяй, наразі використовується як туристична лінія довжиною у 68,4 км.
Історія Будівництво вузькоколійки розпочалося у 1891 році. Перша черга від Швенчьонеляя до Пастовая була завершена та здана в експлуатацію 11 листопада 1895 року і була продовжена у 1898 році до Паневежиса. Регулярні пасажирські та вантажні перевезення розпочалися восени 1899 року. Загалом, залізниця мала 2 депо, 14 станцій, 15 локомотивів, 58 пасажирських вагонів різних модифікацій, 112 критих та 154 напіввагонів для вантажних перевезень. У 1903 році було перевезено приблизно 65 тисяч тон товарів та 40 632 пасажири. Ставши регіональним центром за часів міжвоєнної незалежності Литви (1920-1938)
Під час Першої світової війни німецька армія побудувала дві нові черги колії (так званийХересфельдбан) у 1916 році від Губернії до Пасваліса та від Йонішкіса до Жеймеліса шириною у 600 мм. Найбільш успішною ця мережа була у міжвоєнний час, підтримуючи економічний розвиток регіону. Залізниця обслуговувалась державною компанією Lietuvos Geležinkeliai після Другої Світової війни.
Залізничні перевезення скоротилися у другій половині ХХ століття. Експлуатація північної ділянки від Паневежиса була припинена у 1996 році. Того самого року вузькоколійку було додано до списку нерухомих культурних об'єктів Литовської Республіки та надано статус об'єкта культурної спадщини. Згодом розпочалося обслуговування туристичних поїздів. Вантажні перевезення поступово зменшувалися і остаточно були припинені у 1999 році. 1 листопада 1999 року в рамках урядового управління залізниць Lietuvos Geležinkeliai було створено новий відділ вузькоколійних залізниць. Незважаючи на це, пасажирські перевезення тимчасово припинилися у 2001 році. З 2006 року рух для туристичних поїздів, що перевозяться тепловозами ТУ2, було відновлено, а вузькоколійна мережа здобула успіх завдяки зростанню кількості пасажирів.
Культурна спадщина Залізничні станції вздовж вузькоколійної залізниці є важливими історичними та культурними спорудами, а також мають значення для міського та архітектурного розвитку регіону. Таким чином, залізниця була внесена до списку нерухомих культурних об'єктів Литовської Республіки та отримала статус об'єкта культурної спадщини.
Об’єкти, які охороняються урядом, включають ділянки від Паневежиса до Біржай, від Паневежіса до Рубікяй та від Йонішкеліса до Лінкуви загальною довжиною 179 км та площею 1340 гектарів, залізничні станції, виробничі будівлі та прилеглі дороги на основі пропозиції Йонаса Глемжі, голови Комісії культурної спадщини Литовської Республіки.
Крім того, у 2003 році уряд вирішив захистити деякі споруди залізниці як пам'ятки культури відповідно до статті 10.2 Закону про охорону нерухомих культурних об'єктів:
Вузькоколійна залізнична лінія на ділянці від Паневежиса до Рубікай Депо, склади та віадук у Паневежисі Станції Тарушкос та Рагувелє, склади, водонапірна вежа, ремонтна майстерня, будівля станції та водонапірний кран на станції Рагувелє Станція Сурдегіс Станція Трошкунай, будівля станції та будинок поруч Станція Анікщяй та її будівля, склади, водонапірна вежа, водонапірний кран Анікщяйський залізничний міст
Фотографії вздовж траси
Посилання